Формування продуктивності бобів кормових залежно від інокуляції та позакореневих підживлень в умовах правобережного Лісостепу України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ КОРМІВРобота виконана в Вінницькому державному аграрному університеті на спільному дослідному полі з Вінницькою державною сільськогосподарською дослідною станцією. Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ермантраут Едуард Рудольфович Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій; Захист відбудеться “20” червня 2007 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті та Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету: 21008, м.У вирішенні проблеми рослинного білка в Україні вагоме місце відводиться виробництву зернобобових культур, зокрема - бобам кормовим. Так, за даними Інституту кормів УААН боби кормові спроможні фіксувати біологічного азоту до 150 - 180 кг/га і залишати з кореневими та пожнивними рештками в ґрунті від 40 до 100 кг/га біологічного азоту. В складних економічних умовах господарювання важливу роль у технології вирощування бобів кормових відіграє сорт та розкриття його потенціалу за рахунок енергозберігаючих технологічних прийомів, зокрема інокуляції насіння ризоторфіном та проведення позакореневих підживлень в критичні періоди росту та розвитку рослин. Проте, в Україні, середня урожайність зерна бобів кормових становить лише 1,8 т/га, а виробництво далеко не відповідає задоволенню потреб у високобілкових інгредієнтах. Дослідження з впливу інокуляції та позакореневих підживлень на формування урожайності зерна бобів кормових проводили відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету і тематики Міністерства аграрної політики України “Створити нові високоефективні сорти бобів кормових і на їх основі розробити сучасні технології вирощування, які забезпечать урожайність зерна 4,5-5,0 т/га, збір протеїну 1,1-1,2 т/га та зниження енерговитрат на 20-25 %” (номер реєстрації 0100U006674).Дослідження передбачали вивчення впливу інокуляції та позакореневих підживлень бобів кормових Білун та Оріон на активізацію процесів росту, розвитку та формування фотосинтетичного, симбіотичного потенціалів, врожайність та його якість, оцінку економічної та енергетичної ефективності технологій. У середньому за 2002 - 2004 рр. максимальна висота рослин бобів кормових у сорту Білун (116 см), а у сорту Оріон (119 см) відмічалась у фазі фізіологічної стиглості у варіантах, де поєднували інокуляцію насіння з двома позакореневими підживленнями вуглеамонійними солями в дозі 10 кг/га д.р. Тому, максимальні показники площі листової поверхні у сорту Білун 52,61 і у сорту Оріон 61,07 тис. м2/га було отримано в фазі наливу насіння у варіантах, де проводили інокуляцію насіння ризоторфіном та позакореневі підживлення вуглеамонійними солями у дозі 10 кг/га д.р. Тому, максимальні показники фотосинтетичного потенціалу 2,708 у сорту Білун і 2,935 млн. м2•днів/га у сорту Оріон були відмічені у варіантах, де проводили інокуляцію насіння ризоторфіном і дворазове позакореневе підживлення вуглеамонійними солями у дозі 10 кг/га д.р. Максимальні показники накопичення сухої речовини у сорту Білун - 10,22 т/га і сорту Оріон - 10,67 т/га було відмічено у варіантах, де проводили інокуляцію насіння ризоторфіном в поєднанні з дворазовими позакореневими підживленнями вуглеамонійними солями у дозі 10 кг/га д.р. у фазі фізіологічної стиглості рослин.Так, поєднання інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р. сприяло збільшенню тривалості міжфазних періодів на 2 - 6 днів у порівнянні з контрольним варіантом. Тривалість вегетаційного періоду у сорту Білун складала 106 днів і сорту Оріон - 102 дні. Максимальний фотосинтетичний потенціал у сорту Білун складав 2,708 млн. м2•днів/га, і у сорту Оріон - 2,935 млн. м2•днів/га при інокуляції насіння та дворазовому позакореневому підживленні ВАС 10 кг/га д.р., що відповідно більше на 0,456 млн. м2•днів/га і 0,683 млн. м2•днів/га при порівнянні з контролем. Так, у сорту Білун найбільша кількість активних бульбочок 63,5 шт./рослину та їх маса 1,239 г була отримана в фазі зелених бобів, відповідно у сорту Оріон - 65,1 шт./рослину і 1,257 г. Поєднання інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р. створювали оптимальні умови для росту і розвитку рослин бобів кормових, що забезпечувало отримання найбільшої кількості бобів у сорту Білун 7,8 шт./рослину, у сорту Оріон 8,2 шт./рослину, та насіння - у сорту Білун 22,9 шт/рослину, у сорту Оріон 24,8 шт/рослину.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ