Формування приватного сектора в умовах ринкової трансформації економіки України: проблеми інституціональної теорії і практики - Автореферат

Формування приватного сектора в умовах ринкової трансформації економіки України: проблеми інституціональної теорії і практики спеціальність 08.01.01.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науковий консультант: Реверчук Сергій Корнійович, доктор економічних наук, професор Львівського національного університету ім. Офіційні опоненти: Чухно Анатолій Андрійович, академік НАН України, доктор економічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра економічної теорії Павлишенко Михайло Миколайович, доктор економічних наук, професор, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри економічної теорії Тивончук Іван Опанасович, доктор економічних наук, професор, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри теоретичної економіки та економіки України. Захист відбудеться “25” квітня 2002 р. о 13.00 на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.01 Львівського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім.Успіх в цьому значно залежить від темпів становлення повноцінного й ефективного приватного сектора економіки. Суть у тому, що коли економіка тривалий час перебуває у стані невизначеності, то окремі господарчі субєкти, керуючись інстинктом самозбереження, намагаються пристосуватися до нього. Проблеми ринкової трансформації економіки України, становлення і функціонування господарського механізму, визначення шляхів ефективного розвитку зумовили вибір теми дослідження та визначення мети наукового пошуку: з позиції інституціоналізму проаналізувати еволюцію приватного сектора у різних економічних системах, зясувати його значення для становлення національної економіки України. країни, де переважав приватний сектор, економіка швидко розвивалася; Як член відділення вищої освіти Науково-методичної комісії з вищої освіти (соціальний і гуманітарний напрями) згідно з наказом № 619 Міністерства освіти і науки України від 26.12.2000р. автор на базі матеріалів дисертації обґрунтував конкретні розділи навчальних програм з соціології, економіки і підприємництва, менеджменту, взяв участь у виробленні рекомендацій щодо змісту організації науково-дослідної роботи студентів.У цьому розділі, який містить чотири підрозділи, розкрито суть і риси сучасного інституціоналізму, визначено головні принципи інституціонального аналізу змішаної економіки, досліджено інституціональні інструменти та умови розвитку приватного сектора, зясовано особливості та умови розвитку інституціоналізму в українській науці. На базі системного методу дисертант досліджує розвиток приватного сектора економіки під впливом сукупності економічних, соціальних, політичних чинників, виділяє інституціоналізм як своєрідний напрям в економічній науці, розширює наукові знання з проблем становлення та розвитку приватного сектора з позицій інституціонального підходу. Це означає, що історики сповідували принцип економічного лібералізму, а інституціоналісти - принцип необхідності державного втручання в економіку і контролю суспільства над бізнесом. У цьому розділі, який має три підрозділи, розкрито суть приватної господарської діяльності в адміністративно-командній економіці, приватний сектор у розвинутій ринковій економіці, особливості приватного сектора в економіці США, Великобританії, Швеції, Японії, особливості становлення та функціонування приватного сектора в перехідних економіках, зокрема, приватний сектор в Угорщині, Польщі, КНР, Росії. Досвід Японії дає змогу зробити два важливі висновки, які можуть бути корисними для реформаторів економіки України: 1) під час проведення приватизації великих державних підприємств важливо не допустити великого “викиду” акцій на ринок, бо це може призвести до падіння курсу акцій і масових втрат інвесторів.Результати дослідження основних проблем формування приватного сектора в Україні в світлі теорії і практики сучасного інституціоналізму дали змогу сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного, методологічного і практичного характеру. Автор доводить, що в Україні нема багатьох необхідних інститутів: не розвинуто інституціонально-правове середовище у приватному секторі, яке не надає йому стійкості і соціальності; не сформовано ефективних механізмів взаємодії державних інститутів у ринковому середовищі; не сформовано конкурентного середовища, в якому повинні діяти недержавні господарські структури, а принцип конкуренції не став визначальним під час приватизації державного майна і проведення політики банкрутства; загострюється боротьба груп інтересів при одночасному послабленні державної влади.

Основний зміст роботи