Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю - Автореферат

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Савченко Олена Павлівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту. Захист відбудеться "12" травня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м.Теоретичні знання та практичні вміння, набуті майбутніми фахівцями інженерного профілю в процесі професійної підготовки у ВНЗ, закладають підґрунтя для якісної професійної діяльності. Ураховуючи, що в основу розробки галузевих стандартів вищої освіти нового покоління покладено компетентнісний підхід, в організації навчально-виховного процесу у ВНЗ особлива увага повинна приділятися формуванню професійних компетенцій майбутнього фахівця інженерного профілю, що забезпечується свідомим засвоєнням знань і вмінь з природничо-наукових дисциплін (фізики, хімії, інформатики, екології, інженерної та компютерної графіки), які є базою для вивчення професійних дисциплін. Професійна підготовка майбутнього фахівця інженерного профілю неможлива без ґрунтовної фізичної освіти, бо саме при вивченні фізики закладаються основи його природничо-наукової компетенції, яка є складовою професійних компетенцій. Вивчення досвіду підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ вказує на наявність низки суперечностей: між вимогами до рівня сформованості професійної компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю і недостатньою їх природничо-науковою підготовкою; між вимогами до базового рівня природничо-наукових знань майбутніх фахівців інженерного профілю, необхідного для засвоєння природничо-наукових дисциплін у ВНЗ, та їх наявним рівнем; між значущістю природничо-наукових дисциплін у процесі освітньо-професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю та неналежним усвідомленням студентами необхідності оволодіння цими дисциплінами для подальшого професійного становлення; між усвідомленням викладачами потреби використання педагогічних технологій для формування в майбутніх фахівців інженерного профілю природничо-наукової компетенції та недостатністю розробки ефективних технологічних схем, які враховували б специфіку природничо-наукових дисциплін. Актуальність і недостатня розробленість проблеми формування природничо-наукової компетенції в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін у ВНЗ, її теоретичне і практичне значення для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю, а також відсутність науково обґрунтованих методичних розробок зумовили вибір теми дослідження: "Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю".У першому розділі "Теоретичні засади компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін" проаналізовано науково-методичну літературу з проблеми компетентнісного підходу, проведено дослідження онтогенезу понять "компетентність" і "компетенція", розкрито їх класифікації, зясовано місце природничо-наукової компетенції у структурі професійних компетенцій майбутнього фахівця інженерного профілю, визначено її структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості. Хуторського та інших на сутність понять "компетенція" та "компетентність" дав змогу дійти висновку, що компетенції формуються в процесі професійної освіти, а компетентність виявляється в процесі професійної діяльності й ґрунтується на сукупності компетенцій. У науковій літературі та нормативних документах, які регламентують роботу ВНЗ, уживаються різні назви для позначення компетенцій, ототожнюються загальні й універсальні компетенції, а професійні компетенції мають такі найменування: профільні професійні, предметно орієнтовані професійні, професійні компетенції за видами діяльності, професійні спеціальні компетенції. У другому розділі "Специфіка формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю" розкрито місце й роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійного становлення майбутніх фахівців інженерного профілю, особливості моделювання процесу їх професійної підготовки, педагогічні умови формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю.

Основний зміст роботи