Аналіз питання формування нормативної бази, що регулювала відокремлення церкви від держави. Вилучення церковних цінностей та норм, що були спрямовані на охорону зазначених відносин. Православна церква в Російській імперії та правові основи її діяльності.
При низкой оригинальности работы "Формування правової політики радянської держави у відносинах з церквою (1917–1922 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
До того часу, тобто до початку ХХ ст., у країнах Західної Європи, під впливом різних явищ сформувалося буржуазне бачення поняття «свободи совісті», яке передбачало такі основні положення: 1) у державі дозволяється віросповідання; 2) відповідно до загальних вимог закону, можуть засновуватися релігійні товариства з правом публічного в них богослужіння; 3) громадяни вправі сповідувати всяку релігію, вступати в релігійні товариства, вільно виходити з них чи переходити в інші; 4) ніхто не може бути присилуваний до участі в релігійних товариствах, акціях, обрядах; 5) громадяни мають право на захист державою їх особи, честі та свободи проти будь-яких посягань з боку релігійних обєднань; 6) особа користується всіма громадянськими і політичними правами без усіляких обмежень у звязку з віросповіданням [2, 7]. Формуючи свою політику щодо релігії і церкви, більшовики розуміли і усвідомлювали їх організуючу роль у суспільному житті і тому у ІІ програмі (1903 р.) поставили за мету досягнення свободи совісті, відокремлення церкви від держави [3, 585]. В «Уложенні про покарання» було визначено, що «винні як у поширенні вже існуючих єресей, що відпали від православної церкви, так і в створенні будь-яких нових сект, що шкодять вірі, піддаються за ці злочини позбавленню всіх громадянських прав і засланню на поселення: з Європейської Росії у Закавказзя» [4, 45]. Красіков у 1922 р. зазначав, що необхідні 300400 млн. золотого фонду для закупівлі закордонного хліба можна було отримати шляхом експропріації тих цінностей, які у свій час були отримані апаратом церкви від народу під релігійним приводом [5, 11]. Кожен громадянин міг сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, скасовувалися обмеження прав, що були повязані із сповідуванням або не сповідуванням тієї чи іншої віри.
Список литературы
1. Ленин В.И. Об отношении рабочей партии к религии // Полн. сбор. соч. - Т. 17.
2. Пащенко В. Православ "я в новітній історії України. - Ч. 2. - Полтава, 2001.
3. Пащенко В. Греко-католицизм в Україні від 40-х рр. ХХ ст. до наших днів. - Полтава, 2002.
4. Голодний М. Радянське законодавство про релігійні культи - К., 1974.
5. Красиков П. Кому помагают те, кто противится обмену церковных ценностей на хлеб для голодающих. - М., 1922.
6. Держархів Чернігівської обл. - Ф. Р-17. - Оп. 1. - Спр. 74.
7. Акуленко В.І. Вилучення церковних цінностей // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. Шемшученко та ін. - К., 1998. - Т. 1.
