Формування правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу - Автореферат

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ НОВОГО ТИПУРобота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України ШЕВЧЕНКО Галина Павлівна, завідувач кафедри педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Заслужений працівник народної освіти України, доктор педагогічних наук, професор АЛФІМОВ Валентин Миколайович, директор ліцею при Донецькому державному університеті, декан факультету підвищення кваліфікації ДОНДУ; Захист відбудеться 29 жовтня 1999 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 348011, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.Гідне існування людства забезпечується взаємодією всіх прав, хоча кожна культура є носієм певних культурно-історичних традицій, що визначають пріоритет прав, ставлення до них суспільства, особистості, держави. Правова культура - складова й вияв духовної культури особистості - базується на ідеї гармонійності, цілісності сучасного світу, єдності природного, соціального й духовного середовища проживання людини, історико-культурних традиціях. Це значно актуалізує психолого-педагогічні дослідження проблем виховання правової культури учнівської молоді, і, особливо, старшокласників. Таким чином, протиріччя між соціальною значимістю правової культури особистості для гармонізації взаємовідносин у системі "людина-суспільство" й недостатньою розробкою її в науково-теоретичному й методичному плані, відсутність системи правового виховання учнів старших класів в навчальних закладах нового типу зумовили вибір теми дослідження: “Формування правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу”. Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягає у визначенні на основі культурологічного підходу сутності правової культури старшокласників; у розробці моделі випускника навчального закладу нового типу з високим рівнем правової культури; обґрунтуванні доцільності використання культурологічного підходу до формування правової культури старшокласників у школах нового типу; розробці та обґрунтуванні принципів створення педагогічної системи формування правової культури особистості в навчальному закладі нового типу; використанні з цією метою засобів мистецтва.Перший розділ “Теоретико-методологічні основи формування правової культури старшокласників” присвячений аналізу стану наукової розробленості проблеми на підставі вивчення філософської, соціальної, психологічної, педагогічної, правової літератури; досліджуються теоретичні підходи до вивчення проблеми з позицій філософії, історії, правознавства, історії педагогіки, педагогічної психології, соціальної педагогіки; простежується генезис поняття “правова культура”, розглядаються історична та національна особливості виховання правової культури молоді. Основним результатом теоретичного дослідження було уточнення поняття “правова культура старшокласника” з визначенням її сутнісної характеристики; обґрунтування моделі випускника навчального закладу нового типу, системоутворюючим компонентом якої є правова культура особистості; розробка на цій підставі критеріїв, показників і визначення рівнів сформованості правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу. Вивчення історії розвитку правової культури показує, що розуміння правової культури почало викристалізовуватися ще у світогляді древніх єгиптян та греків у 18 ст. до н.е.: погляди на мораль і право як на одне ціле були повязані з міфологією, з богами, що, на думку древніх, освячували будь-які дії. Аналіз змісту складових правової діяльності, а отже, й правової культури, дозволяє визначити відповідні функціональні параметри: в блоку мотивів - правосвідомість, інтерес до права, потребу в засвоєнні досвіду правової діяльності, сприйняття правових цілей; в блоку цілепокладання й планування - правові знання та правові розумові вміння, чи правове мислення (логічні вміння - аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації, класифікації, аргументування, обґрунтовування; прогностичні, оцінні; здатність до дивергентних операцій); в блоку реалізації рішення - суспільно-правову активність (здатність до усвідомлення й реалізації громадських прав, обовязків; оволодіння практичними навичками правової поведінки, засвоєння правового досвіду); в блоку аналізу, оцінки та корекції чи блоку зворотного звязку - правовий самоконтроль (здатність до правової самооцінки, рефлексії - контролю за власними правовими судженнями, оцінками, послідовністю в правових діях).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ