Виявлення особливостей функціонування механізму формування і вибору пріоритетів аграрної політики (економічних, соціально-економічних та екологічних). Розробка основних концептуальних підходів щодо сталого розвитку національної аграрної політики.
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУКОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН Макаренко Петро Миколайович, Полтавська державна аграрна академія Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств доктор економічних наук, професор Малиновський Антон Станіславович Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, ректор доктор економічних наук, професор Калетнік Григорій Миколайович, Вінницький національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, ректор Захист відбудеться «24» грудня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (03680, м.В межах цієї теми дисертанткою обґрунтовано методологічні засади оцінки ефективності аграрної політики; визначено методологічну сутність, роль і особливості формування пріоритетів аграрної політики в контексті соціального розвитку й регулювання аграрного сектору економіки і сільських територій; обґрунтовано концептуальні положення щодо забезпечення системності аграрної політики, які передбачають відповідні інституційні зміни в умовах інтеграції України до ЄС. удосконалити методологічні засади етапного та системного підходу в реалізації ефективних управлінських рішень у сфері аграрної політики України; аграрний концептуальний економічний політика обґрунтувати обєктивну необхідність розвитку соціального та екологічного пріоритетного напряму аграрної політики, як превентивної форми вирішення проблем сталого розвитку; В дисертації застосовувались також методи: аналізу і синтезу - для деталізації обєкта дослідження; порівняння - для зіставлення фактичних даних за окремі періоди і роки; групування - для виявлення залежності ефективності сільськогосподарського виробництва від політичних, соціальних, організаційно-економічних та інших факторів; конкретно-історичний - для вивчення еволюції сільського господарства України; середніх і відносних величин - для визначення рівня ефективності соціально-економічних процесів; монографічний - для детального вивчення розвитку сільського господарства; економіко-математичного аналізу і моделювання - для аналізу складних управлінських ситуацій та прийняття багатоваріантних рішень при прогнозуванні результатів і наслідків реформування сільського господарства, а також для опису загальної моделі пріоритетів аграрної політики; світосистемного аналізу - при дослідженні глобальних тенденцій економічного і соціального розвитку аграрної сфери; графічний - для наочного відображення динаміки показників розвитку галузі; рядів динаміки - для відображення зміни у часі показників досліджуваного аспекту проблеми; розрахунково-конструктивний - при визначенні показників на перспективу, соціологічних опитувань - при вивченні думок різних соціальних груп щодо оцінювання окремих процесів і явищ; нечітких множин - для експертної оцінки ефективності реформування сільськогосподарських підприємств та ін. Інформаційну базу дослідження становили статистичні матеріали Держкомстату України, Міністерства аграрної політики України, Укази Президента України, законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, дані міжнародної статистичної звітності, документи міжнародних організацій і установ, архівні матеріали, монографії та науково-аналітичні статті з проблем агроекономічного розвитку й інституціональної теорії, а також дані статистичного, бухгалтерського, оперативного, управлінського обліку сільськогосподарських підприємств, нормативно-правова база місцевих органів державної влади, підприємств та організацій у сільській місцевості, контракти, угоди, протоколи про наміри, результати опитувань та інтервювання економічних субєктів, у т.ч. рейтинги, публікації у засобах масової інформації, спостереження, усна інформація, яка була отримана в результаті особистих контактів, електронні бази даних і знань. з метою підвищення ефективності аграрного сектору економіки розроблено перспективну модель формування системи пріоритетів і механізму реалізації аграрної політики, який відображає її особливість у контексті сталого розвитку та забезпечує підвищення ефективності аграрного сектору економіки;Як і будь-яка інша, аграрна політика обовязково має передбачати фундаментальні принципи управління економікою в умовах ринку. Таким чином, вважаємо, що теорія аграрної політики як системи обовязково має включати чотири основні елементи - онтологію (визначення як обєкта аграрної політики ринку сільськогосподарської продукції в широкому сенсі); аксиологію (формулювання цілей аграрної політики, виходячи із суспільних потреб); гносеологію (аналіз стану обєкта, що забезпечує задоволення даних потреб) і, нарешті, праксеологію (як вибір пріоритетів).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
