Формування політико-адміністративної еліти і особливості прояву її суб’єктного потенціалу на регіональному рівні - Автореферат

Формування політико-адміністративної еліти і особливості прояву її субєктного потенціалу на регіональному рівніТому нагальними стають питання стосовно досліджень субєкта державного управління - політико-адміністративної еліти, процесів її формування, наявності та прояву її субєктного потенціалу. Відсутність цілісної теорії еліти, методів отримання емпіричних даних у вітчизняній соціально-політичній думці зумовили однобічний розвиток сучасної української елітології, її маловідомість. Характер сучасних публікацій в Україні із проблем політико-адміністративної еліти відрізняється різноманітністю, але, як правило, науковці досліджують політико-адміністративну еліту центрального, загальнодержавного рівня, залишаючи регіональний рівень поза увагою. Тому дослідження процесу формування політико-адміністративної еліти на регіональному рівні, її ролі в управлінні державою, прояву субєктного потенціалу при прийнятті рішень є вкрай актуальними в сучасному українському суспільно-політичному житті. У дисертаційній роботі для вирішення поставлених дослідницьких завдань використовувався такий комплекс загальнонаукових методів: історичний метод, який застосовувався при аналізі еволюції елітологічних ідей та історичних змін в еліті як соціальній групі; методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, які дозволили обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження політико-адміністративної еліти як субєкта державного управління, систематизувати елітологічні концепції; метод порівняльного аналізу для характеристики механізмів формування політико-адміністративної еліти; системного аналізу, який було використано у процесі розроблення концепції субєктного потенціалу політико-адміністративної еліти, визначення рівнів його прояву; вторинного аналізу емпіричних даних - у ході дослідження субєктивних вимірів процесу формування регіональної політико-адміністративної еліти та елементів її субєктного потенціалу.У першому розділі дисертації - «Теоретико-методологічні засади дослідження політико-адміністративної еліти як субєкта державного управління» - здійснюється огляд наукових робіт за темою, в якому аналізуються теоретико-методологічні аспекти виникнення й розвитку еліти як провідної соціальної групи. Для уникнення можливих непорозумінь на початку розділу уточнюється зміст понять «егалітаризм», «елітаризм» та «елітизм». Політико-адміністративна еліта за тих часів не була окремою соціальною групою, вона зливалася з військовою та економічною елітами. Ціннісні уявлення про еліту заклали фундамент теорій неоелітизму, де елітизм почав розцінюватись як елемент політики, що може безболісно співіснувати з механізмами представницької демократії. Ашиним напрямів теоретичного обґрунтування сутності еліти (ірраціональний, біологічний, психологічний, функціональний, технократичний) сформульовано авторське визначення політико-адміністративної еліти - це група осіб, які мають відносну автономію у прийнятті політичних та адміністративних рішень, що закріплена на законодавчому рівні; виробляють та ухвалюють стратегічні рішення загальнонаціонального чи регіонального масштабу, здійснюють контроль їхнього виконання; посідають найвищі політичні й адміністративні позиції в суспільно-політичних інституціях.Дисертаційне дослідження, яке виконано на основі аналізу теоретико-методологічних елітологічних концепцій і норм чинного законодавства, одне з перших у сфері державного управління розвязує важливе наукове завдання теоретичного обґрунтування процесу формування субєкта державного управління - політико-адміністративної еліти на регіональному рівні і проявів його субєктного потенціалу в українських трансформаційних процесах. Узагальнення і систематизація теоретичних та методологічних розробок провідних науковців ХХ-ХХІ ст. в межах двох масштабних підходів вивчення провідної соціальної групи населення: владного та меритократичного, надають можливість зробити висновок, що перший підхід утворюють структурно-функціональні концепції еліти, другий - концепції неоелітизму: демократичного елітизму, плюралізму еліт, елітиська теорія переходу до демократії. У працях вітчизняних та зарубіжних науковців не сформульовано чіткого визначення поняття «політико-адміністративна еліта», тому для подальшої операціоналізації запропоновано використання власної дефініції: політико-адміністративна еліта - це група осіб, які мають відносну автономію у прийнятті політичних та адміністративних рішень, що закріплена на законодавчому рівні; виробляють та ухвалюють стратегічні рішення загальнонаціонального чи регіонального масштабу, здійснюють контроль їхнього виконання; посідають найвищі політичні й адміністративні позиції в суспільно-політичних інституціях.

Основний зміст роботи