Формування політичної культури старшокласників на уроках суспільствознавчого циклу - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Робота виконана в Інституті педагогіки Академії педагогічних наук України. Пометун Олена Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти. Захист відбудеться “21“ грудня 2004 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України за адресою: 04060, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (04060, м.Київ, вул.Політична культура, як відомо, визначає, насамперед, політичну культуру суспільства, що передбачає цілеспрямований процес її формування і засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей. Забезпечити розвиток достатнього рівня політичної культури підростаючої особистості покликана, насамперед, шкільна освіта, зокрема, вивчення учнями дисциплін суспільствознавчого циклу. Утвердження важливості політичної культури та її ролі у житті суспільства та держави знайшли своє відображення ще в поглядах мислителів епохи Відродження та доби Просвітництва. Значний внесок у розвиток науково-теоретичних аспектів становлення особистості, її громадянської активності, політичної культури зробили за радянських часів А.Арсенєв, М.Болдирєв, М.Гончаров та ін. Гіпотеза дослідження: формування політичної культури старшокласників у процесі вивчення предметів суспільствознавчого циклу буде ефективним за умов: - спрямованості змісту суспільствознавчих курсів на оволодіння старшокласниками цілісним образом політичної культури;У першому розділі - „Теоретичні основи розвитку політичної культури старшокласників” здійснено аналіз сутності поняття політичної культури у філософській та психолого-педагогічній літературі, визначено сутність та зміст політичної культури старшокласників, розкрито сучасний стан розвитку політичної культури старшокласників у загальноосвітній школі, визначено основні чинники та протиріччя у формуванні політичної культури старшокласників. Більшість дослідників вважає політичну культуру складовою загальної культури, що включає субєктивне сприйняття історії і політики, цінностей і переконань, обєктів ідентифікації, політичні знання і переконання. інформаційної - засвоєнням загальних знань про політичні явища і процеси, до яких належить знання про владу й політику, про сутність її норм і принципів, устрою держави, системи її органів, форм і способів участі громадян у розвязанні політичних питань; знання Конституції, прав, свобод, обовязків громадян щодо політичного життя; оволодінням елементами політичної компетентності у процесі формування умінь і навичок набуття політичних знань, аналізу й оцінок політичного життя суспільства, результатів політичної діяльності соціальних груп, владних структур, політичних та громадських організацій; Вони обумовлюють низку протиріч процесу формування політичної культури: між обєктивно існуючою потребою суспільства у розвитку політичної культури громадян і недостатньою спрямованістю навчання суспільствознавчих дисциплін у школі на формування політичної культури учнів; між ідеологічними установками і декларованими цінностями суспільства і політичними поглядами й орієнтаціями батьків і вчителів; між наявними в учня суспільно-політичними знаннями та уміннями і власним досвідом поведінки у конкретних ситуаціях громадсько-суспільного життя. Щодо другої умови формування політичної культури учнів старших класів, то структурний аналіз суспільствознавчого змісту, який забезпечує формування у старшокласників основ політичної культури дозволив визначити чотири основних групи адекватних пізнавальних умінь, які мають бути сформовані на заняттях з дисциплін суспільствознавчого циклу: інформаційні, до яких відносяться уміння знаходити, трактувати, аналізувати й систематизувати інформацію різноманітних джерел, визначати різні точки зору та погляди, визнавати і сприймати цю різноманітність, критично ставитись до отриманої інформації; оцінні, до яких відносяться уміння оцінювати різні версії і думки про суспільно-політичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необєктивними, пояснювати причини такої необєктивності і т.д.; мовленнєві, до яких можна віднести уміння описувати, аналізувати та зіставляти процеси й явища суспільного розвитку, формулювати доречні питання, незалежні і зважені судження, робити обґрунтовані висновки на основі аналізу наявних джерел і вивчення широкого спектра точок зору; висловлювати, аргументувати, доводити власні погляди; процедурні, повязані із обізнаністю молоді у застосуванні знань під час реалізації нею своїх громадянських прав і виконання відповідних обовязків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ