Формування політичних стереотипів ЗМІ як технологія впливу на політичний процес - Автореферат

Одеська національна юридична академіяУ дисертації вперше в українській політичній науці розглянуто стереотипізаційні параметри процесу політичної комунікації у діахронії та синхронії, визначені особливості формування політичних стереотипів як технології впливу на політичний процес, а також роль і місце системи стереотипів у комунікативних процесах як частини міжінституційної взаємодії. Сформульоване комплексне визначення політичного стереотипу як елемента політичної комунікації та запропоновано всеохоплюючу класифікацію політичних стереотипів. Простежено процес формування політичного стереотипу ЗМІ у межах політичних інформаційних кампаній від введення обєкта стереотипізації у інформаційний простір до закріплення сформованого стереотипу, визначені основні технології формування політичних стереотипів у різних видах ЗМІ, і, зокрема, в Мережі Інтернет. Окрему увагу приділено маніпулятивним засобам впливу на громадську думку в процесі впровадження стереотипів, зокрема, під час електоральних інформаційних кампаній та інформаційних війн. В диссертации впервые в украинской политической науке рассмотрены стереотипизационные параметры процесса политической коммуникации в диахронии и синхронии; определены особенности формирования политических стереотипов как технологии воздействия на политический процесс, а также роль и место системы стереотипов в коммуникативных процесах как часть межинституционного взаимодействия.Дослідження цих процесів виходить за межі емпіричного обґрунтування нового бачення реальності як складної багатошарової системи первинних та вторинних моделюючих систем, перетворюючись на аналіз щоденної політичної практики. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному дослідженні процесу формування політичних стереотипів основних політичних інститутів засобами масової інформації як технології впливу на політичний процес у сучасному суспільстві, що дає змогу вирішити низку теоретичних завдань: 1) дослідити стереотипізаційні параметри процесу політичної комунікації у діахронії та синхронії; 2) визначити особливості формування політичних стереотипів як технології впливу на політичний процес; 5) спираючись на запропоновані окремими дослідниками класифікації політичного стереотипу, створити комплексну класифікацію політичного стереотипу; 6) дослідити етапи впровадження політичних стереотипів у рамках політичної інформаційної кампанії;"Загальнотеоретичні підвалини та ступінь наукової розробки питання" зазначено, що роль ЗМІ у процесі масової політичної комунікації належить до найбільш досліджених питань, а однією з основних тенденцій досліджень є розуміння ЗМІ як активного субєкта політичного процесу в індустріальному та постіндустріальному (інформаційному) суспільстві. "Політичний стереотип як елемент політичної комунікації та його специфіка" зазначено, що в умовах віртуалізації політичного процесу серед повідомлень (у широкому розумінні), якими обмінюються між собою учасники політичної комунікації, важливе місце посідають стереотипи. Гербнера запропоновано модель комунікації, у процесі якої впроваджуються стереотипи: Генератор > визначає стереотип (обєкт стереотипізації, мету) > за потреби вводить обєкт стереотипізації > актуалізує потрібну подію / або створює її шляхом використання певних засобів > передає інформацію / інтерпретацію події > за допомогою того чи іншого засобу тій чи іншій аудиторії > з метою впровадження стереотипу. Звертаючись до проблеми верифікації стереотипу - тобто зясування того, наскільки стереотип відповідає своєму обєктові, - автор доходить висновку, що емпірична перевірка інформації ЗМІ, яка служить матеріалом для стереотипізації, практично неможлива для пересічного споживача. Аналіз двох основних теорій формування стереотипу (когнітивної і соціальної) дозволяє дійти висновку, що у когнітивному плані існують дві типові ситуації виникнення стереотипу, повязані з діаметрально протилежними обсягами інформації: її дефіцитом, що породжує хибну категоризацію, і її надлишком, який стимулює поспішне і неправомірне узагальнення.Бодрійяр охарактеризував як "створення гіперреальності", є перетворення політичних стереотипів з одного із багатьох елементів інформаційного простору на вагомий чинник впливу на політичний процес. Хоча формування стереотипів субєктами політичного процесу сягає корінням доби перших держав, протягом тривалого часу їх використання було обмежене через недосконалі технічні можливості поширення інформації (зокрема, у писемній формі), а також через специфіку взаємовідносин влади і суспільства, до якої входить і роль громадської думки в реалізації політичних процесів у доіндустріальному суспільстві. Радикальні зміни відбуваються у ХІХ ст., коли співпадають два нових чинники: технічні інновації, які дозволили поширювати інформацію у нечуваних до того масштабах, і перетворення ЗМІ на політичний інститут, який, на думку Ю.

2. Основний зміст дисертації