Формування почуття ритму в процесі хореографічного навчання - Курсовая работа

У теперішній час особлива увага до проблеми зумовлюється тим, що розвиток здібностей дає людині можливість аналізувати свої потреби, інтереси, схильності, знаходити форми проявів індивідуальної активності. Розвиток почуття ритму сприяє емоційному розкріпаченню, впевненості в собі, забезпечує самостійність у процесі діяльності, що є дуже важливим для формування фізичного і психічного здоровя нації. Методологічним підґрунтям процесу розвитку потенціалу дітей є державна національна програма «Освіта», яка передбачає створення в Україні необхідних умов для високої художньо - естетичної освіченості різних груп населення. Потреба у музично-ритмічних заняттях виникає у дітей з дошкільного віку, коли психофізичний апарат дитини не тільки найбільш схильний до занять такого напрямку, а й потребує їх. Формуються навички аналізу музичних творів, уміння передавати в русі їх ритм, темп, динаміку, характер; ритмічно-рухові уміння, уявлення, поняття та навички.Справжня музичність у танці полягає у вірному почутті та усвідомленні основних закономірностей музики - мелодійної, гармонійної, поліфонійної, конструктивної динамічної логіки. Спільна творча робота педагога та концертмейстера, що музично оформляє урок, їх тісна співпраця призведуть до найбільш ефективного художнього мислення дитини, до свідомого осягнення звязку музики з танцем, до прищеплення навичок узгодженості руху з музикою. Музичне оформлення уроку повинне організувати всі рухи в часі, в умовах визначеного темпу та ритму, самою музикою виявити особливості танцювального руху: його малюнок, характер, динаміку, фразування. При виконанні рухів музику часто розглядають як метр - “раз і два і”, рідше як ритм, забуваючи про зміст. Асафєв так визначив поняття музичного ритму: «Ритм - те, що дає рух (життя) музиці.За власною ініціативою вони з задоволенням імпровізують під музику, використовуючи плескання, тупання, виразні дії з предметами, найпростіші музичні інструменти. Він сприяє посиленню емоційного впливу музики, розвитку зображень про засоби музичної виразності, елементах музичної мови; рухи під музику допомагають прослідкувати розвиток музичного образу. Все це досягається за допомогою набутих навичок і вмінь узгоджувати рухи з музикою, її характером, настроєм. Перший: забезпечує музичний розвиток і включає розвиток музичного слуху, формування умінь підкоряти рухи музиці, засвоєння музичних знань. Усі рухи вчитель повинен показати дітям, особливо учням I і II класів, бо одне лише пояснення не дає позитивних результатів.Продуктивність художнього виховання дітей засобами хореографії обумовлена ??синтезують характером хореографії, яка обєднує в собі музику, ритміку, образотворче мистецтво, театр і пластику рухів. Розвиток творчої активності молодших школярів та її вплив на їх творчий ріст проходить більш успішно, якщо діяльність вчителя грунтується: на повазі і емпатичному розумінні учнів та вмінні використовувати ігрову педагогічну технологію, як інструментарій розвитку творчої активності молодших школярів; умінні тонко і делікатно поводитися з молодшими школярами, слідувати природі дитини, забезпечувати їх вільний розвиток; в заохоченні при розвитку здатності учнів бути самостійними, відповідальними людьми; у вихованні прагнення до свободи. В основі побудови занять творчого типу лежить діалектична взаємозвязок життя і мистецтва, мистецтва і життя. Серед усіх мистецтв, в єдності з якими розвивається танець, музика найбільш близька йому по узагальненості , асоціативності і структурним закономірностям. У віці 6-7 років і старше діти вже порівняно добре керують своїми рухами, їх дії під музику більш вільні, легкі і чотки, вони без особливої ??праці використовують танцювальну імпровізацію.У дитячому мозку відбуваються швидкозмінні процеси. Якщо в навчанні відчуття невідомого іноді лякає учнів, і вони інстинктивно від нього віддаляються, то у грі дитина з величезним бажанням йде назустріч невідомому. Дитина може бути неуважною, працювати на уроці без повної віддачі розумових та творчих сил. Але виконуючи яку - не будь роль у грі вона перевтілюється, стає активною, зацікавленою, набуває позитивних якостей. В іграх діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку музично - ритмічних рухів.У танцювальних іграх діти 5 років також створюють певний образ і передають в русі різноманітні почуття. Гра може бути рухливою, коли поряд з емоційною активізується фізична сфера дитини 5 років, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла - це ігри - логічні, ігри на кмітливість, коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфера. Хореографічна діяльність розвиває в дитині дошкільного віку наступні уміння і навички: вміння починати і закінчувати рух з музикою, чути ритм мелодії тощо. За допомогою спеціально підібраних танцювальних рухів можна розвинути в дитині здатність сприймати, уловлювати і швидко включатися в ритм.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Роль музики в процесі хореографічного навчання

1.2 Особливості розвитку почуття ритму у дітей

1.3 Роль хореографії в творчому розвитку дошкільнят

1.4 Висновки до I розділу

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ РИТМУ ДІТЕЙ В ХОРЕОГРАФІЧНИХ ГУРТКАХ

2.1 Аналіз рівня сформованості почуття ритму у дітей

2.2 Розвиток почуття ритму дитини

2.3 Аналіз отриманих результатів

2.4 Висновки до II розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ