Формування плацентарної системи та профілактика гестаційних ускладнень у вагітних мешканок 3 та 4 зон радіаційного забруднення - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФОРМУВАННЯ ПЛАЦЕНТАРНОЇ СИСТЕМИ ТА ПРОФІЛАКТИКА ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ МЕШКАНОК III ТА IV ЗОНБуковинська державна медична академія МОЗ України, м.Чернівці, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор НІЗОВА Наталія Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, м.Одеса професор кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор ВДОВИЧЕНКО Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м.Київ, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Захист дисертації відбудеться 26.06.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 65026, м.Одеса, пров. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 65026, м.Одеса, пров.Валіховський, 3В генезі порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу важливу роль відіграють як стан здоровя вагітної, так і фактори навколишнього середовища (Савельева Г.М., Федорова М.В. и др., 1991). Чорнобильська катастрофа створила серйозну екологічну небезпеку та призвела до того, що велика кількість населення України мешкає в умовах радіаційно-забруднених територій (Васильева Н.В., Мальцева В.И. и др., 1998; Ильин Л.А., Балонов М.И., Булдаков Л.А., 1989). Розвиток порушень в системі мати-плацента-плід як наслідок довготривалої дії “малих доз” радіації призводить до зростання рівня ускладнень вагітності, починаючи вже з першого триместру, що негативно відображається на стані плода і новонародженого (Дашкевич В.С., Коломійцева А.Г., Діденко Д.В., 1996; Краснопольский В.И., Федорова М.В., и др., 1992). У 56 % вагітних - мешканок екологічно небезпечних зон вже в 28 тиж вагітності встановлюється наявність кіст, кальцинатів плаценти, розміри яких збільшуються з зростанням терміну вагітності (Кравченко О.В., 1995). Ряд авторів вивчав наслідки дії радіаційного забруднення на стан здоровя вагітної та плода, ці дослідження в основному проводились в другому та третьому триместрах (Дашкевич В.Е., Янюта С.Н., 1997).Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок радіаційно-забруднених та контрольних територій за період 1988 - 1999 років були вивчені на основі аналізу 2914 індивідуальних карт вагітних та історій пологів. До основної групи ввійшло 609 жінок, які проживають в 111 та 1V зонах радіаційного забруднення в Кіцманському районі Чернівецької області. Клініко-лабораторному обстеженню підлягало 72 жінки з радіаційно-забруднених та 102 жінки з “чистих” територій, яким за їхнім бажанням проведено операцію штучного переривання вагітності в терміні 5 - 12 тижнів. Аналізуючи перебіг першого триместру вагітності, діагностовано значне збільшення гестозів першої половини вагітності в порівнянні з контрольною групою протягом 1991 - 1999 років (в основній групі в 1991 році частота їх становила 11,4±2,8 %, в 1997 - 12,2±2,9 %, в 1999 - 12,1±2,7 %, в контрольній групі відповідно 5,4±0,9 %, 5,8±1,1 %, 5,7±1,1 %, р<0,05 ). Причому встановлено дві основні тенденції збільшення частоти даної патології: перша - зростання даної патології в порівнянні з чистими регіонами; друга - достовірне збільшення частоти анемій в залежності від терміну проживання вагітних на радіаційно - забруднених територіях.В процесі розвитку екологічно обумовленої плацентарної недостатності відмічаються порушення гормональної функції плацентарної системи, що обумовлює збільшення рівня гестаційних ускладнень, починаючи з першого триместру вагітності (гестозів першої половини вагітності в 2,1 разу, загроз викидня - в 2 рази, анемій вагітних - в 2,2 разу, хронічних внутрішньоутробних гіпоксій плода - в 2 рази, синдромів затримки розвитку плода - в 4,8 разу, багатоводдя та маловоддя - в 2,5 разу ). Гістологічно встановлені порушення васкуляризації ворсин, деструктивні зміни в хоріонах і децидуоцитах в поєднанні з ультразвуковими ознаками плацентарної недостатності в першому триместрі вагітності (потовщення плаценти - 83,3±4,4 %, деструктивні зміни у хоріоні - 62,5±5,7 %, деформація плодового яйця - 25±5,1 %, потоншання децидуальної оболонки в нижньому сегменті - 16,7±4,4 %), мають важливе значення не тільки для діагностики, але і для прогнозу розвитку акушерських та перинатальних ускладнень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ