Формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії у процесі методичної підготовки - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії у процесі методичної підготовкиУ процесі становлення особистості майбутнього вчителя музики і хореографії вагоме місце посідає формування педагогічних переконань, які, будучи важливими структурними компонентами світогляду, суттєво позначаються на ставленні до педагогічної діяльності, справляють істотний вплив на напрям мислення і дій, внутрішньо зумовлюють лінію поведінки. Проблема полягає в тому, щоб за роки навчання у вузі сформувати у майбутніх учителів музики і хореографії стійкі педагогічні переконання, правильні світоглядні установки, готовність до художньо-освітньої діяльності; виробити особистий творчий стиль діяльності, професійну поведінку; розвинути волю до подолання педагогічних труднощів. Актуальність, теоретична і практична значущість окресленої проблеми для педагогіки вищої школи, її недостатнє вивчення зумовили вибір теми дослідження: „Формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії у процесі методичної підготовки". Гіпотеза дослідження: ефективність формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії у процесі методичної підготовки значно підвищиться завдяки використанню освітніх технологій доведення і спростування, аргументації та критики методичних положень; досягненню єдності доведення і віри у процесі засвоєння методичних знань; наближенню змісту методичної підготовки до шкільної практики. З їх допомогою було розглянуто сутність педагогічних переконань як якісної характеристики особистості вчителя, проаналізовано проблеми формування педагогічних переконань у теорії та практиці професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін, обґрунтовано педагогічні умови їх формування в процесі методичної підготовки, визначено критерії та показники сформованості педагогічних переконань.У першому розділі - „Теоретичні засади формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії” - розглядається сутність педагогічних переконань як якісної характеристики особистості вчителя, аналізуються проблемні питання формування педагогічних переконань майбутніх учителів мистецьких дисциплін, теоретично обгрунтовуються умови їх формування в студентів у процесі засвоєння фахових методик. Якщо знання є духовним відношенням людини до предмета знання, а істина - відношенням знання до предмета знання, то переконання становить відношення людини до знання як до істини. Знання стають переконанням лише тоді, коли збагачуються вольовим ставленням особистості до змісту цих знань і практичних результатів, які випливають з них. У будь-якому переконанні можна виділити інформаційний зміст знання; субєктивно-логічну оцінку отриманої інформації; діяльно-вольове ставлення особистості до змісту знань і результатів їх практичного втілення; соціально-ціннісні орієнтації. На основі здійсненого теоретичного аналізу та встановлених істотних ознак будь-яких переконань нами виділено такі критерії сформованості педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії: ступінь теоретичної обізнаності; рівень розвитку діяльно-вольового ставлення до змісту знань і результатів їх практичного втілення; міра здатності до субєктивно-логічної оцінки знань; спрямованість соціально-ціннісних орієнтацій.У дисертації викладено теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми, розкрито науково-методичні засади, педагогічні умови та експериментальну технологію формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики та хореографії; закономірності цього процесу; систему критеріїв та показників сформованості педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії. Проведене експериментальне дослідження дало змогу виявити істотні закономірності, які визначаються стійкими залежностями між ефективністю формування педагогічних переконань і ступенем досягнення єдності інтелектуального, емоційного й вольового процесів, узгодженої рівноваги між знаннями, уміннями й педагогічною спрямованістю особистості; між упевненістю в значущості знань і вірою в їх істинність; між ґрунтовністю знань і способом їх прийняття: на віру чи шляхом доведення. Встановлено, що рівень сформованості педагогічних переконань залежить від рівня знань і можливостей їх закріплення у практичній діяльності; що знання стають переконаннями лише тоді, коли збагачуються вольовим ставленням особистості до змісту цих знань і досягнутих практичних результатів; що наявність знань і відповідне відношення до них забезпечує сформованість переконань лише тоді, коли ці знання й ставлення виражаються не тільки в словах, але й реалізуються в практичній діяльності, поведінці, вчинках.

Основний зміст дисертації