Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників - Автореферат

Одеський національний університет імені І.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукУ цьому звязку особливої значущості набувають державні документи з дошкільного виховання та освіти: Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI ст.") (1993р.), Концепція дошкільного виховання в Україні (1993р.), проект Закону "Про дошкільну освіту" (1998р.), "Базовий компонент дошкільної освіти" (1999 р.), які висувають значне завдання - формування різнобічне і гармонійно розвиненої особистості, здатної відчувати власну самоцінність. Формування пізнавальної активності дошкільників здійснюється в процесі навчання, де розвиваються пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприймання, представлення, память, увага, уява, мовлення. Ми вважаємо, що прийшов час перенести акцент з розвитку пізнавальних процесів на розвиток дитини, її індивідуальності, тому що пізнавальна активність зумовлюється однією з провідних особливостей психічного розвитку людини - її індивідуальністю. В основу нашого дослідження покладено гіпотезу про те, що одночасне формування багатосторонніх дій в навчальному процесі, суттєво впливає на формування пізнавальної активності та веде до підвищення мотиваційно-когнітивної, поведінкової самостійності дошкільників, розвитку їх індивідуальності. Для досягнення мети дослідження, перевірки висунутої гіпотези необхідно було розвязати такі дослідницькі завдання: - вивчити сучасний стан розробки проблеми формування пізнавальної активності, розвитку індивідуальності дошкільників в психологічній літературі;Петровський акцентує, що немає діяльності поза активністю і активності поза діяльністю, і пропонує встановити між ними відношення взаємонаступності та взаємопроникнення. У Базовому компоненті дошкільної освіти у сфері "Я-сам", змістовій лінії "Психічне Я" підкреслюється, що дитина повинна мати уявлення про пізнавальну активність у власному розвитку, цікавитися особливостями свого сприймання, памяті, уяви, мислення; володіти початковими формами дослідництва. Респондентами були дошкільники 4 року життя (61 особа), 5 року життя (74 особи), 6 року життя (78 осіб), 7 року життя (62 особи). Спираючись на результати дослідження і вихідні рівні пізнавальної активності була побудована стратегія впливів та визначені умови її розвитку: чіткий відбір змісту навчального матеріалу, аргументований логічним звязком між його частинами; створення оптимальних умов для пізнавальної активності дітей; поєднання колективних та індивідуальних форм пізнавальної активності дошкільників на заняттях і в усіх сферах життєдіяльності. Діти четвертого року життя досліджувалися протягом чотирьох років навчання (1996-2000 рр.), діти пятого року життя-протягом трьох років (1996-1999 рр.), шостого-два роки (1996-1998 рр.), сьомого-один рік (1996-1997 рр.).Зясувалося, що на високому рівні перебувало всього 20 % дошкільників; на середньому рівні перебувало 31,64% дошкільників; на низькому рівні виявилось 48,36 % дітей дошкільного віку. В процесі формуючого експерименту було впроваджено систему методик, яка показала на достовірному статистичному рівні, що у дітей різного дошкільного віку значно підвищилася пізнавальна активність, яка характеризувалася розширенням спектру дій (зовнішніх та внутрішніх) дитини, при ознайомленні з речами та явищами оточуючого середовища. Застосування одночасно багатосторонніх дій в процесі формуючого експерименту веде до розширення пізнавальної активності і впливає на розвиток індивідуальності дітей дошкільного віку за рахунок того, що предмети, явища розкриваються перед дітьми з різних боків. Дослідження формування пізнавальної активності, як засобу розвитку індивідуальності дошкільників у порівнянні з контрольними групами показало, що чим раніше застосовувати розроблену систему методик, тим ефективніше та швидше йде розвиток пізнавальної активності та індивідуальності дітей дошкільного віку. Застосування у формуючому експерименті водночас багатосторонніх дій впливає на пізнавальну активність з одного боку, а з іншого, веде до розвитку творчої, гармонійної, цілеспрямованої індивідуальності дошкільнят.

Основний зміст роботи