Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку - Автореферат

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м . ФОРМУВАННЯ ОЦІННО-ЕТИЧНИХ СУДЖЕНЬ У ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Одеса) імені К.Д.Ушинського, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Захист дисертації відбудеться 07.12.2002 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського за адресою: 65029, м.Важливе місце в системі засобів формування оцінно-етичних суджень у дітей належить художньо-мовленнєвій діяльності. Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку” Мета дослідження - розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально апробувати методику і педагогічні умови формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку. Гіпотеза дослідження - формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку буде відбуватись ефективно, якщо забезпечити такі педагогічні умови: спрямованість змісту художніх творів на формування у дітей оцінно-етичних суджень; тематичне наскрізне планування художніх творів у різних видах діяльності; розуміння і усвідомлення дітьми сутності авторської моральної позиції художнього твору; забезпечення взаємозвязку навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і театрально-ігрової діяльності у відтворенні і закріпленні дітьми змісту художніх творів; мотивовано-спонукальний та аналітико-оцінний характер висловлювань за змістом художнього твору та діяльністю однолітків; екстрополяція набутого оцінно-етичного досвіду в повсякденному спілкуванні з однолітками і дорослими. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше науково обґрунтовано і досліджено можливість формування оцінно-етичних суджень у дітей на етапі дошкільного дитинства у взаємозвязку різних видів діяльності (навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової та ін.); уточнено сутність поняття “оцінно-етичні судження” дітей дошкільного віку; розроблено та науково обґрунтовано лінгводидактичну модель формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні сформованості ОЕС у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; виокремлено педагогічні умови, стадії та тенденції формування оцінно-етичних суджень у старших дошкільників.У першому розділі “Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності” розкрито і науково обґрунтовано сутність феноменів “діяльність”, “навчальна діяльність”, “мовленнєва діяльність”, “навчально-мовленнєва діяльність”, “художньо-мовленнєва діяльність”, “оцінка”, “оцінно-етична компетенція”, “оцінно-етичні судження”; подано характеристику діяльнісного підходу до навчання; визначено особливості сприймання дітьми змісту художніх творів; досліджено стан проблеми оцінки та оцінно-етичної компетенції у сучасній педагогічній науці. У другому розділі “Художньо-мовленнєва діяльність як засіб формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку” подано аналіз варіативних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку; результати анкетування вихователів, аналізу планів навчально-виховної роботи щодо визначення місця розвитку оцінного компонента в художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку і занять з розділів “Розвиток мовлення” і “Художня література”; охарактеризовано рівні і критерії формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку; висвітлено теоретичні засади побудови експериментального навчання; подано результати констатуючого і формуючого етапів експерименту. Діти, які перебували на середньому рівні сформованості оцінно-етичних суджень, були обізнані з кількістю казок - до 5 назв і оповіданнями до 2 назв морально-етичної спрямованості; не могли назвати прислівїв і приказок; частково розуміли сутність моральних понять і моралі художніх творів; могли відтворювати зміст знайомих творів лише з безпосередньою допомогою вихователя; вміли співпереживати героям художніх творів, але мали недостатній рівень лексики для чіткого висловлювання свого ставлення до літературних героїв та подій у творі. Отже, дані констатуючого експерименту засвідчили значно нижчі результати щодо обізнаності дітей з художніми творами морально-етичної спрямованості, прислівями і приказками, ніж цього вимагають орієнтовні показники програмного розділу “Художньо-мовленнєва діяльність дітей у дошкільному закладі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ