Формування освітніх ресурсів (трудових) в умовах ринкових відносин України - Автореферат

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Формування освітніх ресурсів (трудових) в умовах ринкових відносин УкраїниДисертацію присвячено загальнотеоретичним питанням економічної сутності освіти й освітніх ресурсів, їх місця й ролі в системі суспільного виробництва, забезпеченні сталого економічного розвитку суспільства. Вдосконалено сучасне визначення економічної сутності і природи освіти та сучасне трактування поняття освітніх ресурсів. Здійснено науковий аналіз сучасного стану й особливостей формування освітніх ресурсів в умовах ринкових відносин України. Розкрито основні соціально-економічні проблеми та суперечності розвитку освіти й формування освітніх ресурсів України. Ключові слова: освіта, вища освіта, знання, капітал, освітній капітал, ресурси, трудові ресурси, освітній ресурс, природна монополія, суспільне благо, приватне благо, послуга, освітня послуга, ринок освітніх ресурсів.Обєктивними умовами, які визначають потребу в нових підходах до проблем освіти й освітніх ресурсів, є становлення сучасних ринкових відносин, криза системи економіки й суспільства, необхідність нової якості освітніх ресурсів, підвищення відповідальності освіти перед суспільством і державою, дедалі більший вплив глобалізації на всі сфери суспільно-економічного життя. Зростання ваги освіти й освіченості для поступального розвитку економіки, підвищення значення людського фактора в здійснюваному докорінному перетворенні в продуктивних силах сучасного суспільства привело до небаченого раніше пожвавлення у сфері розроблення різноманітних концепцій і теорій у галузі освіти, викликало інтерес дослідників до цієї тематики. Наслідком цього стала велика кількість наукових праць, що стосуються освітніх проблем, зокрема, проблеми формування освітніх ресурсів. Серед учених, які зробили істотний теоретичний внесок у розроблення різних аспектів освіти, - Ф.Г. теоретичне обґрунтування поняття «освітні ресурси» на двох рівнях: індивідуальному - знання, уміння, навички і здібності, набуті людиною в процесі здобуття освіти в навчальних закладах, використання яких має соціальний і економічний ефект у вигляді збільшення доходів індивідів, прибутку фірм, економічного зростання тощо; загальносуспільному - рівень загальної і професійної освіти населення та кваліфікації основних груп працівників, матеріально-технічна та інформаційна база ВНЗ, навчальні заклади, викладачі, студенти, аспіранти, докторанти, дослідники різних галузей економіки тощо;У першому розділі - «Економічна сутність та природа освіти» - здійснено науковий аналіз поглядів на освіту; розкрито її економічну природу, функції і сутність; зясовано місце та роль освіти в системі суспільного виробництва; визначено економічну сутність системи формування освітніх ресурсів як природної монополії. Освіта як соціально-економічне явище розкривається як: 1) певна сфера діяльності в системі розподілу суспільної праці; 2) процес передачі знань і повязаного з ним практичного досвіду, необхідних для професіоналізації членів суспільства; 3) результат процесу професіоналізації - професійні знання, зафіксовані у рівні кваліфікації; 4) організаційно-інституціональна система, що забезпечує функціонування й розвиток освіти. Освіта як процес передачі знань і практичного досвіду являє собою освітню діяльність, головна мета якої полягає у формуванні й розвитку «людини гуманістичної» і «людини економічної». Освіта є, з одного боку, сукупністю специфічних відносин у системі відносин суспільного виробництва, з іншого - сферою послуг зі своїми особливостями виробництва доданої вартості, і як така вона виконує певні економічні функції: відтворення трудових ресурсів, підготовка кваліфікованих кадрів для господарства та надання освітніх послуг. Як фактор, що впливає на економіку, освіта має певну економічну ефективність, яка може бути виражена в загальному вигляді через різницю величин повних витрат суспільства на освіту й приросту ВВП, отриманих за рахунок цих витрат.Запропоновано розрізняти освіту як категорію соціально-економічну, що є категорією соціально-економічних наук у цілому, і освіту як категорію економічної теорії. У соціально-економічному розумінні освіта розкривається як: 1) певна сфера діяльності в системі розподілу суспільної праці; 2) процес передачі знань, умінь, навичок і практичного досвіду, необхідних для професійної діяльності (процес професіоналізації особи); 3) результат процесу професіоналізації, тобто сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, здобутих особою в процесі навчання в закладах освіти, формально зафіксованих у рівні її кваліфікації і необхідних для професійної діяльності; 4) організаційно-інституціональна система, що забезпечує функціонування й розвиток освіти.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ