Формування образу "Я" у дітей дошкільного віку - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Зі спеціальності - 6.030103 - практична психологіяКожний, хто прагне зрозуміти внутрішній світ дитини, починає з пошуків причин її поведінки, викликаної певними емоційними переживаннями, почуттями. Пізнання власного «Я» емоційно переживається дітьми немов внутрішнє відкриття. Яким воно буде, залежить від найближчого соціально значущого оточення, від підходу дорослого до дитини як до особливої, неповторної особистості з глибоким розумінням своєрідності її внутрішнього світу, на який дорослий має подивитися крізь призму індивідуальних особливостей кожної конкретної дитини. дошкільний спілкування одноліток арттерапія Саме таке спрямування, що має актуальність на сьогодні, несе в собі реалізація індивідуального підходу у навчально-виховній та розвивальній роботі з дітьми, що передбачає вдале і коректне використання загальних знань і законів розвитку і виховання дитини в умовах конкретного випадку. Одним із сутнісних джерел становлення індивідуальності виступає розвиток неповторності образу «Я» дитини.На цьому етапі складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі [1, 25]. Її основною потребою є доля у житті й діяльності дорослих, оскільки в цьому віці дитина не може реалізувати себе через брак сил, умінь, знань. Рольова гра - діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих людей і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах, відтворюють їхні дії і стосунки між ними. У ролях втілюється сюжет (сфера діяльності, яку діти відображають у грі) і зміст (те, що відтворюється малюком як характерний момент діяльності дорослих і стосунків між ними) гри. Вона формується завдяки включенню дорослими дошкільника у нові види діяльності, спрямуванню й організовуванню його уваги, в результаті чого дитина пізнає способи, використовуючи які, вона надалі починає сама керувати своєю увагою.Система вправ і прийомів роботи, спрямована на формування позитивного «Я-образу», передусім має на меті підвищення самопізнання. Відомо, що процес самопізнання розпочинається з усвідомлення власного тіла (тобто фізичних характеристик власного «Я»); активізації процесу самопізнання суттєво сприяють пізнання індивідуальних особливостей інших людей та порівняння себе з ними; одним із основних завдань процесу самопізнання є пізнання власного внутрішнього світу. З цією метою вчитель на уроках і в позаурочний час разом із учнями виділяє та обґрунтовує критерії аналізу зовнішності літературних персонажів, відомих акторів, співаків, конкретних учнів з класу. Також учні можуть брати активну участь в грі, за умовами якої вони повинні впізнати своїх однокласників за вербальним описом їх зовнішності, який спочатку робить вчитель, а згодом і самі учасники гри. Для активізації формування фізичних аспектів ідеального образу «Я» проводяться заняття, на яких описують зміни, що відбуваються у зовнішності інших людей; серед цих змін виділяються такі, що подобаються та не подобаються; визначаються схожі та відмінні риси у зовнішності досліджуваних школярів та інших людей [7, 132].Значну роль в становленні уявлень про себе у дитини займає гра. Ельконіна [23, 52], колективна рольова гра в дошкільному віці не лише розширює поведінковий репертуар дитини і служить незамінною школою спілкування, але і полегшує йому усвідомлення власних якостей і потенційних можливостей. У грі дитина починає діяти "не від речі, а від думки", не в реальній, а в мислимій, уявній ситуації. Головна перевага ігрової діяльності полягає в тому, що вона має найближче відношення до потребо-мотиваційної сфери дитини. Якщо в предметній грі дитині раннього віку (як і у разі нерозвиненої гри дошкільника) головне - володіння предметом і дії з ним, то в рольовій грі афект переноситься з предмета на людину, що стоїть до цього за річчю.Дорослий пропонує дітям на свій розсуд намалювати певну подію з життя. Дітям пропонують створити колаж, як кожен з них звертає на себе увагу, яким чином він досягає бажаного. Інструкція для дітей: «Згадайте ті ситуації, коли кожен з вас хотів чогось досягнути, дуже хотів привернути до себе увагу мами, тата, вихователя. Дітям пропонується вибрати за бажанням колір фарби, що відповідатиме їхньому настрою (зараз, вчора, на свято тощо) і намалювати кольорові плями, лінії. Подібна техніка сприяє виробленню у дошкільників елементів самоаналізу, рефлексії, що загалом відображується на підвищенні самоповаги дітей [1, 69].Включення дитини в спеціально організований процес спілкування з близькими дорослими і однолітками створює умови для розвитку уявлень про себе у дітей. Образ «Я» - це індивідуально-динамічна, образно-понятійна модель ставлення й уявлення про себе, що конструюється субєктом у процесі його життєдіяльності.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Специфіка формування образу «я» у дітей дошкільного віку

1.1 Психологічні особливості дошкільного віку

1.2 Образ «Я» - сутність, структура та його функції

1.3 Роль спілкування з близькими дорослими і однолітками у формуванні образу «Я» у дошкільників

Розділ 2. Особливості психокорекції образу «я» дошкільника

2.1 Формування позитивного «Я - образу» дитини

2.2 Гра як засіб розвитку у дошкільників уявлень про себе

2.3 Використання арттерапії у корекції уявлення дитини про себе

Висновки

Список використаних джерел

Додатки