Формування інтегрованого інституту публічної служби в Україні - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняРобота виконана в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор СЕРЬОГІН Сергій Михайлович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, директор. Захист відбудеться «04» липня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.866.01 у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м.Перехід до нової управлінської практики держави вимагає не тільки переорієнтації державно-суспільних відносин, що мають формуватися на засадах консенсусу та співробітництва, а й реформування інституту державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, що відображено в ряді нормативно-правових актів України. Дослідження світового досвіду публічного управління виявляє багатогранну систему міжособистісних і міжінституціональних взаємозвязків та акцентує увагу на суспільних відносинах, що виникають під час прийняття важливих для держави, суспільства, громадян управлінських рішень. Вищезазначене актуалізує дослідження цієї сфери діяльності, її складових і застосування комплексного (інтегрованого) підходу до публічної служби в Україні. Визначальним принципом функціонування інтегрованого інституту публічної служби є служіння від імені народу та для народу, що дозволяє обєднати складові публічної служби в єдину інституцію. З огляду на це теоретичні знання в галузі державного управління потребують систематизації, структурування, розробки комплексного підходу до розуміння сутності інституту публічної служби та вироблення рекомендацій щодо формування інтегрованого інституту публічної служби в Україні.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади формування інституту публічної служби» - проаналізовано еволюцію наукових підходів до визначення поняття «публічна служба», сучасних тенденцій її дослідження у вітчизняній і зарубіжній науці, окреслено методи до дослідження питань, що повязані з розвитком інституту публічної служби в Україні. Публічна служба ототожнюється, по-перше, із службою в апараті центральних і місцевих органів державної влади, службою в апараті органів прокуратури, діяльністю неатестованих працівників апарату органів внутрішніх справ та військових формувань, по-друге, із діяльністю з надання публічних послуг населенню, що передбачає віднесення до публічних службовців усіх службовців як державного, так і громадського секторів. У перші роки незалежності України дослідники переважно визначали публічну службу як державну службу - професійну діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті спрямовану на практичне виконання завдань і функцій держави й одержують зарплату за рахунок державних коштів. У Кодексі адміністративного судочинства України 2005 р. термін «публічна служба» визначається як діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова), дипломатична, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (ст. У другому розділі - «Політико-адміністративні відносини в системі публічної влади» - розглянуто та систематизовано складові публічної служби, виявлено напрями її діяльності, розкрито зміст і сутність поняття «інтегрований інститут публічної служби», обґрунтовано необхідність включення парламентської опозиції до структури публічної служби та визначено роль цього елементу.У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад формування інтегрованого інституту публічної служби в Україні та розроблення відповідних рекомендацій, що забезпечують можливість їх практичного використання. Виявлено два підходи до визначення поняття «публічна служба»: як служба в апараті центральних і місцевих органів виконавчої влади, служба в апараті органів прокуратури, діяльність неатестованих працівників апарату органів внутрішніх справ та військових формувань; діяльність з надання публічних послуг населенню в публічних корпораціях, місцевих органах влади. До основних елементів інституту публічної служби слід віднести державну службу (адміністративну та спеціалізовану), службу в органах місцевого самоврядування, діяльність у державних і комунальних закладах, в установах, організаціях і на підприємствах, а також роботу на політичних посадах.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ