Формування інтегрованих корпоративних структур як чинник реструктуризації національної економіки - Курсовая работа

В умовах сьогодення одним із головних факторів конкурентоспроможності національних економік розвинутих країн світу стало ефективне функціонування корпоративної власності, яка формується на основі централізації капіталу в межах великих корпоративних структур. Для дослідження сучасної сутності корпоративної власності необхідно розглянути еволюційне формування інституту корпоративної власності та історію створення перших корпоративних обєднань. Індивідуальна підприємницька діяльність, заснована на одноосібному володінні, є первинною формою господарювання, за якої індивід покладає на себе не тільки фінансовий ризик (ризикуючи своїм приватним капіталом), а й виключну відповідальність за управління. Вже в епоху Середньовіччя, коли основною і переважаючою формою господарювання було одноосібне підприємництво, почали створюватись прототипи сучасних спільних форм організації бізнесу. Саме таким чином створювались товариства або партнерства - форма організації підприємництва, що ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління товариством.Наприклад, учасник А має патент, але не має фінансових ресурсів для виробництва продукту на підставі патенту, а учасник В має фінансові ресурси, але не має патенту. Інтегрування "по горизонталі" являє собою обєднання підприємств однакових ступенів (етапів) виробництва чи збуту продукції. Обєднання на основі нерегулярної структури містять як горизонтальні, так і вертикальні звязки, та включають організації різних галузей, ступенів виробництва і збуту продукції. Обєднання за інтересами, як правило, виникають на горизонтальному рівні, при цьому не виникають відносини підпорядкування й відсутнє обєднання капіталів. Обєднання для виконання роботи - це обєднання юридично і господарчо-самостійних організацій, що має на меті спільне виконання визначеного завдання, здійснення одного чи обмеженого числа виробничих угод чи угод постачанняВибір відносин власності, поява сукупності нових інститутів і правових механізмів господарювання вимагає від працівників органів державного управління і місцевого самоврядування оволодіння і застосування таких форм і методів управління функціонуванням державної власності, які, не змінюючи її державної сутності, не суперечили б створенню і розвитку ринкових засад економіки. Втіленням цих форм і методів є інститут державного корпоративного менеджменту, який дає змогу державі виконувати належні їй макроекономічні і соціальні функції в ринкових умовах. Управління державними корпоративними правами має свою специфіку, свої економічні, організаційні і законодавчі особливості, є частиною загальних процесів управління державною власністю та державного регулювання економіки. Корпоративний сектор в економіці України сьогодні с настільки вагомим, що без урахування його особливостей держава не в змозі впливати на будь-які економічні процеси. Особливо актуальною для розвитку цього сектора економіки держави слід вважати проблему вдосконалення корпоративного управління вітчизняними акціонерними товариствами загалом і товариствами, в яких держава володіє пакетами акцій.З точки зору структурування відносин власності корпоративна її форма найбільше відповідає цим процесам. Загалом першою особливістю формування корпоративної власності в Україні слід вважати наявність її передумов у попередній планово-регламентованій економіці у вигляді державно монополізованих структур, які не механічно, а органічно вписалися у ринкове середовище. Другою особливістю формування корпоративної власності в Україні, як уявляється, слід вважати відсутність принаймні до середини 90-х років минулого століття будь-яких наукових досліджень українських учених з проблем корпоративної власності, яка практично вже формувалася за процесами роздержавлення і приватизації. Ця обставина не найкращим чином вплинула на процес формування корпоративної власності, оскільки він відбувався, по-перше, стихійно і межувався із кримінальними методами залучення капіталу, по-друге, з-за вельми часто змінюваних урядів поза програмою влади, яка була б спроможною заповнити хоча б частково відсутність наукових розробок з цього приводу. Не слід забувати і про те, що саме корпоративна власність і корпоративний сектор економіки можуть забезпечити реальні економічні умови більш високого рівня задоволення соціальних потреб членів корпорації і всього суспільства, оскільки забезпечення мети корпорації (прибуток) за сучасних умов може бути здійснено лише через забезпечення цілей суспільства (життєвий рівень населення), що обгрунтував ще Дж.К. Гелбрейт.

Зміст

Вступ

1. Види та причини формування інтегрованих корпоративних бізнес-структур в сучасній економіці

2. Специфіка формування інтегрованих бізнес-структур в економіці України

3. Роль держави у спрямуванні процесів корпоративної інтеграції на ефективну реструктуризацію національної економіки

Висновки

Список використаних джерел

Додатки