Формування інтегрального показника економічної безпеки торговців цінними паперами - Статья

ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТОРГОВЦІВ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИВ сучасних ринкових умовах нестабільності та перетворень більшість підприємств, банків, установ та структур виявились не готовими до функціонування в нових умовах господарювання. Саме в таких умовах постає гостро питання захисту та убезпечення від дії таких факторів задля збереження ринкових позиці, ефективності та прибутковості своєї діяльності. В світлі подій останніх років забезпечення економічної сталості, стабільності та розвитку стало актуальним питанням для більшості торговців цінними паперами. Отже постало завдання дослідження сутності економічної безпеки та методики її забезпечення, що потребує в свою чергу дослідження понять загроз, які дадуть можливість визначити механізм її кількісної оцінки. Проблеми економічної безпеки субєктів господарювання вже понад десять років глибоко вивчаються вітчизняними науковцями та зарубіжними авторами.В науковій літературі існує велика кількість показників, що характеризують економічну безпеку, але переважна більшість виключає її кількісну оцінку. Отже завданням постає дослідження якісної сторони оцінювання загроз економічній безпеці. Усіх торговців можна поділити на: юридичні особи, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид діяльності (чисті торговці); сектори торгівлі цінними паперами комерційних банки; компанії з управління активами, до яких входять інститути спільного інвестування та недержавні пенсійні фонди. Загрозами економічній безпеці банку можуть бути наступні деструктивні та дестабілізуючі фактори: несприятлива макроекономічна ситуація в країні; недосконалість нормативно-правової та законодавчої бази відповідно основних видів діяльності; рівень інфляції та ставка НБУ; коливання курсу долара та національної валюти; недосконалість податкової, кредитної та страхової політики; нестійкість та недосконалість нормативів НБУ; недобросовісна конкуренція на ринку; негативний влив конкурентної боротьби; низький рівень інвестиційної активності; недосконалість внутрішньої нормативної документації; відсутність висококваліфікованого персоналу; відсутність або низький рівень персоналу, що регулярно підвищує кваліфікацію; наявність персоналу, що не є кваліфікованими спеціалістами в даній галузі; некваліфікований менеджмент верхніх ланок; не кваліфікованість управлінського персоналу, що тягне за собою помилки в стратегічному плануванні та прогнозуванні; відсутність або недостатність забезпечення кваліфікованим персоналом із забезпечення економічної безпеки банківського діяльності; високий рівень дефолту; помилки в аналізі фінансових результатів, власного капіталу, прибутку, джерел надходження фінансових ресурсів, виявлення пріоритетних напрямків спрямування грошових потоків; прийняття невірних рішень при вирішенні тактичних завдань; недоотримання прибутку внаслідок перевищення кількості наданих кредитів; перевищення допустимої норми рівня сумнівної і безнадійної заборгованості у сукупному кредитному портфелі; недостатній рівень маркетингової політики банку та моніторингу ринку, дослідження яких могли б надати інформацію щодо найпоширеніших банківських послуг, що користуються попитом, а відповідно недостатня диверсифікація банківських операцій; виток банківської інформації; порушення режиму комерційної таємниці банку; недобросовісна конкуренція на ринку банківських послуг; порушення правил кадрової політики; порушення принципу гласності результатів банківської діяльності; неправомірне використання банківської інформації; непрофесійна дія працівників банку; недосконала система заробітної плати; неповернення кредитних позик; недосконалість системи безпеки банку; махінації з рахунками та вкладами; дискредитація банку на ринку банківських послуг; неправомірні дії працівників банку; погіршення іміджу; банкрутство ділових партнерів банку та ін. До таких загроз, небезпек та дестабілізуючих факторів можна віднести: скуповування акцій, боргів підприємства конкурентами; велика заборгованість підприємства, що значно відображується на фінансових зобовязаннях підприємства; нерозвиненість фондового ринку; нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази з питань регулювання ринку цінних паперів та фондових бірж; відсутність нормативно-правової документації з питань забезпечення економічної безпеки субєктів фондового ринку; недостатньо розвинута правова система захисту прав інвесторів на фондовому ринку; криза грошової та фінансово-кредитної систем; домінування тіньової сфери операції з купівлі-продажу на фондовому ринку; помилки в менеджменті фінансової діяльності та ін.