Формування інституційної системи ринку цінних паперів в Україні - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Формування інституційної системи ринку цінних паперів в Україні Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України. Павлов Володимир Іванович, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри фінансів і економіки природокористування. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Ефективний розвиток та інтеграція економіки України у світову економічну систему передбачає залучення інвестицій, що забезпечується функціонуванням ринку цінних паперів. Його гармонійний розвиток сприяє нагромадженню капіталу та трансформації заощаджень в інвестиційні ресурси, забезпеченню надійності і ліквідності інвестиційних вкладень, індикації стану фінансового сектора, підвищенню добробуту громадян через володіння та розпорядження цінними паперами. Необхідною умовою досягнення зазначених цілей є формування стійких формальних і неформальних систем норм, правил та інституцій, що регулюють прийняття рішень, діяльність і взаємодію між учасниками ринку цінних паперів. Сучасні кризові явища сповільнили процеси перерозподілу та раціонального розміщення фінансових ресурсів опосередкованих цінними паперами, виявили спекулятивний характер, непрозорість та фрагментарність, а також недостатню капіталізацію вітчизняного ринку цінних паперів. У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи пізнання економічних явищ та процесів: аналітичний, метод узагальнення, аналізу і синтезу, індукції і дедукції (при здійсненні теоретичних узагальнень та формуванні висновків, удосконаленні інституційного забезпечення регулювання ринку цінних паперів), метод аналітичного групування, метод порівняння, ретроспективний аналіз (для дослідження та оцінки тенденцій ринку цінних паперів), а також спеціальні економіко-статистичні методи дослідження: динамічних рядів - для узагальнення статистичних даних, індексний метод - для фіксації зміни цін на боргові цінні папери, вейвлет-аналіз - для дослідження генезису та виявлення нестабільності інституційної системи ринку цінних паперів.На основі проведеного аналізу сучасних концепцій та підходів до розуміння поняття „інститут”, „інституція” та „ринок цінних паперів” запропоновано визначення „інституту ринку цінних паперів” як сукупності стійких формальних і неформальних систем норм, правил та інституцій, що регулюють прийняття рішень, діяльність і взаємодію між учасниками ринку з приводу випуску, розміщення, обігу та обліку цінних паперів. Сукупність інституцій та звязків між ними формує інституційну систему ринку цінних паперів, яку визначено як відкриту та складну. Доведено, що відкритість інституційної системи ринку цінних паперів обумовлює суттєву залежність від зовнішнього середовища, а також загострює необхідність врахування зворотного впливу ринку цінних паперів на реальну економіку. Другі - здійснюють безпосереднє регулювання ринку цінних паперів і мають на меті захист прав інвесторів, зниження ризиків, а також забезпечення його справедливості, ефективності та прозорості. Чисельність торговців цінними паперами за останні девять років майже не змінилась, натомість обсяги угод з цінними паперами зросли більш ніж у 22 рази, що є свідченням активного розвитку цього виду посередників, які відбивають світові тенденції консолідації та укрупнення учасників ринку.Зазначене обґрунтовує доцільність та необхідність використання теоретико-методологічних підходів інституційної теорії, в рамках якої „інститут ринку цінних паперів” трактується як сукупність стійких формальних і неформальних систем норм, правил та інституцій, що регулюють прийняття рішень, діяльність і взаємодію між учасниками ринку з приводу випуску, розміщення, обігу та обліку цінних паперів. На основі дослідження генезису інституційної системи ринку цінних паперів уточнено межі існуючих етапів та виділено новий сучасний етап, початок якого детермінує необхідність покращення функціонування посередницьких та регуляторних інституцій, вдосконалення методології передбачення і реалізації заходів із помякшення кризових явищ, усунення можливості опортуністичної поведінки та владного впливу, зменшення транзакційних витрат емітентів, інвесторів і посередників. Доведено, що врахування досвіду становлення інституцій центрального депозитарію та єдиного державного регулятора фінансового сектору країн із схожою економічною ментальністю дозволить уникнути їх деформування, скоротити транзакційні витрати учасників ринку та суттєво підвищити якість регулювання інституційної системи ринку цінних паперів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ