Формування нормативних засад для впровадження стандартів ISO 14000 - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНа національному рівні це повинен бути комплекс науково - обґрунтованих програм спостереження, оцінки та прогнозування і на їх основі вироблення рекомендацій і варіантів управлінських рішень, що будуть необхідними і достатніми для забезпечення задовільного управління станом навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. Розподіл функцій моніторингу між різними, не звязаними між собою відомствами, приводить до дублювання зусиль, зниження ефективності всієї системи моніторингу і утруднює доступ до необхідної інформації як громадян, так і державних установ, що не задовільняє українського виробника, а особливо ті підприємства, які ведуть міжнародну торгівлю. При впровадженні стандартів серії ISO 14000 виробники продукції одержують гарантію з боку спеціально уповноважених органів екологічного контролю про дотримання вимог природоохоронного законодавства, стандартів екологічної безпеки і раціонального природокористування, що є рушійною силою для завоювання конкурентних переваг як на внутрішньому так і на міжнародному ринках. Запропоновані в роботі методики, моніторинг довкілля Львівщини, проекти державних стандартів (ДСТУ) розроблялись в рамках Державної програми стандартизації в Україні, тематичного плану із стандартизації ДНДІ “Система” (шифр тем 11.04.00.22, 11.04.00.23), програми вдосконалення метрологічного забезпечення атомних електростанцій України на період 1999 - 2005 роки) (№ 2) НТУ АЕК-99 (п.1.4. Методики оцінки точності визначення шкідливих компонентів в повітрі дозволяють одержувати співставні результати як для України, так і при міжнародному обміні інформацією, що буде гарантувати екологічну безпеку населення і виробництва.Оскільки методики кількісного хімічного аналізу відносяться до складних вимірювальних процедур, то проблема контролю точності результатів кількісного аналізу, перевірки правильності виконання процедури вимірювань, яка здійснюється шляхом оцінки відповідності характеристик похибки (чи її складових) вимогам нормативних документів, що встановлені для прийнятого алгоритму контролю, стає складовою частиною робочих вимірювань при моніторингу довкілля. Показано, що контроль точності робочих вимірювань слід здійснювати на основі оцінки якості окремо взятого контрольного вимірювання чи пари контрольних вимірювань (основний і повторний аналіз робочої проби); оперативний контроль, і контроль, що ґрунтується на оцінці якості сукупності (серії) контрольних вимірювань з використанням статистичних методів оцінювання (статистичний контроль). Запропоновано доцільність переходу на методи вибіркового статистичного контролю чи доповнення ними оперативного контролю, вибір відповідного алгоритму контролю встановлювати із врахуванням типу організації контролю, реальної структури похибки вимірювань, потрібної норми похибки вимірювань, наявності зразків для контролю, заданої достовірності оперативного контролю (тобто, величин і ), затрат на проведення одного контрольного вимірювання і часу його проведення. Встановлено переваги методу контролю з використанням стандартних зразків чи атестованих сумішей, що полягає в порівнянні різниці між результатом контрольного вимірювання атестованої характеристики зразка для контролю і його атестованим значенням з нормативом контролю точності . Якщо склад проби незначно впливає на результат вимірювання за методикою, то норматив оперативного контролю точності призначають рівним показнику точності вимірювань, встановленому для методики виконання вимірювань: .

Основний зміст дисертаційної роботи