Формування частини релігійної лексики – лексико-семантичної групи "назви релігійних споруд і їх частин" в українській мові. Ступінь фонетичної й граматичної адаптації в українській мові іншомовних лексичних запозичень, що входять до складу цієї ЛСГ.
При низкой оригинальности работы "Формування номенклатури назв релігійних споруд в українській мові", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Харківський державний педагогічний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Захист відбудеться 16 листопада 2000р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 в Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г С.Сковороди (61168, м. У дисертаційній роботі досліджується формування частини релігійної лексики - лексико-семантичної групи [ЛСГ] "назви релігійних споруд і їх частин" в українській мові. В составе первой подгруппы выделяются микрогруппы: "название сооружений-предтеч", "названия православных религиозных сооружений"; "названия католических и протестантских религиозных сооружений"; "названия центральных христианских религиозных сооружений"; "названия христианских религиозных сооружений без алтаря"; "названия христианских монастырей", "названия частей христианского храма"; "названия помещений-жилищ священников и монахов".Наукова мовознавча традиція, яка склалася в Україні впродовж ХХ ст., зверталася до вивчення української релігійної лексики переважно опосередковано. Підвищення уваги до неї в українському мовознавстві в останнє десятиліття стало можливим завдяки демократизації та гуманізації суспільства, зверненню до питань духовності. В останні роки ХХ ст. у звязку зі зміною суспільно-політичної орієнтації в Україні посилилася увага до культурно-духовного життя, що зумовило появу публіцистичної та науково-популярної літератури, в якій подаються найменування релігійних осіб, споруд і їх частин, предметів, використовуваних під час проведення релігійних обрядів (роботи І. Одна із вагомих складових цього шару словникового складу - ЛСГ "назви релігійних споруд і їх частин" - розглядалася здебільшого епізодично і неповно, частина її конституентів описувалася у складі інших ЛСГ (П. Мета дисертаційної роботи - визначити склад і характер формування сучасної номенклатури назв релігійних споруд і їх частин на різних етапах розвитку української мови (давньоукраїнська, староукраїнська, нова українська з урахуванням її мікродіахронії).У першому розділі "Теоретичні засади дослідження" проводяться спостереження над звязком мови і релігії в становленні людської свідомості, над місцем ЛСГ "назви релігійних споруд і їх частин" у лексичній системі української мови, описується основний категоріальний апарат, висловлюється погляд автора на етапи становлення української релігійної лексики, подається огляд літератури з теми, розглядається специфіка функціонування української релігійної лексики у звязку з проблемою виділення релігійного стилю. період гальмування розвитку української релігійної лексики, коли у звязку з ідеологічними чинниками релігія в Україні зазнавала певних утисків, а лексика, що її репрезентує, неповно відбивалася у лексикографічних джерелах, значна кількість зафіксованих у словниках раніших періодів назв відсутня у працях подібного типу ХХ ст. Стернін та ін., що займалися дослідженням як окремих лексико-семантичних полів, так і їх теорії, виділяємо релігійну лексику, яка функціонує в українській мові, в окреме ЛСП, іменем і ядром якого можна вважати лексему церква, бо вона має ознаки ядерної. У складі ЛСГ "назви релігійних споруд і їх частин" виділено такі 2 підгрупи - "назви християнських релігійних споруд" і "назви нехристиянських релігійних споруд". До підгрупи "назви християнських релігійних споруд" належать мікрогрупи "назви християнських будівель-предтеч", "назви православних релігійних споруд", "назви католицьких і протестантських релігійних споруд", "назви центральних християнських релігійних споруд", "назви християнських релігійних споруд без вівтаря", "назви частин християнського храму", "назви приміщень - жител священиків і монахів".За наявністю цих сем ЛСГ "назви релігійних споруд і їх частин" поділяється на 2 підгрупи - "назви християнських релігійних споруд та їх частин" і "назви нехристиянських релігійних споруд". Найчисленнішою є підгрупа "назви християнських релігійних споруд і їх частин", що відбиває сучасний та історичний конфесійний склад віруючих в Україні. Як свідчить діахронічний аналіз семантики досліджених мовних одиниць, у межах ЛСГ "назви релігійних споруд і їх частин" репрезентовано неоднорідні з етимологічного погляду конституенти, що пояснюється різними шляхами їх проникнення до української мови. Значна частина найменувань релігійних споруд запозичена в українську мову досить давно, більшість у цілому адаптована до її фонетичної, орфографічної й граматичної систем (мають такі ж парадигми відмінювання і фоне
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы