Формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовкиГоловні завдання та перспективи розвитку у сфері освіти визначено Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, Національною програмою інформатизації, Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні. Процеси євроінтеграції та активна позиція України на міжнародній політичній та економічній арені роблять перекладача одним із важливих фігурантів цих відносин та потребують високого рівня його професійної підготовки. Ці засоби, з одного боку, надають перекладачеві допомогу, посилюючи інтелектуальні можливості, пришвидшуючи роботу та іноді спрощуючи її, а з іншого - висувають нові вимоги до рівня підготовки перекладача щодо застосування цих технологій у своїй професійній діяльності. Це й визначило тему нашого дослідження „Формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки”. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використовувались: методи теоретичного рівня - порівняння, аналіз психолого-педагогічної, філософської, перекладознавчої, навчально-методичної, нормативно-законодавчої літератури, систематизація, класифікація отриманої інформації, її синтез та узагальнення з метою визначення стану розробленості проблеми, а також для теоретичного та практичного обґрунтування педагогічних умов та методики формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів; емпіричні методи дослідження - бесіда, анкетування, спостереження, аналіз продуктів діяльності, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) - для отримання фактичних даних та визначення рівня сформованості інформаційно-технологічних компетентностей у студентів, виявлення у них мотивації до застосування інформаційних технологій у перекладацькій діяльності, встановлення причинно-наслідкових звязків та експериментальної перевірки методики та педагогічних умов формування ІТК; методи статистичної обробки даних для перевірки достовірності результатів проведеного експерименту.У першому розділі - „Теоретичні основи формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів” - подано огляд наукової літератури з теми, уточнено сутність основних понять, проаналізовано особливості роботи перекладача в сучасних умовах та визначено функції ІТК у професійній перекладацькій діяльності. Вивчення науково-педагогічних джерел дало змогу зробити висновок, що у педагогічній науці існує три підходи до співвідношення понять „компетентність” і „компетенція”: а) більшість учених розмежовують ці поняття (Н.М. Компетентність може бути визначена як результат освіти та життєвої діяльності людини поза освітнім закладом, що системно поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності, ціннісні орієнтації, світогляд та особистісні якості людини, які вона здатна застосувати в конкретній ситуації для здійснення ефективної діяльності з метою виконання завдання або вирішення проблеми та отримання оптимального результату. Перекладач повинен уміти аналізувати повідомлення та виокремлювати інформацію, що має бути передана (семантичну, ситуаційну, структурну), розрізняти ключову та другорядну (супутню, уточнюючу) інформацію, вміти згортати та розгортати інформацію (під час нотування в послідовному перекладі та наступному використанні цих записів), створювати вторинні документи (реферати, анотації), вміти використовувати довідкові джерела (словники, енциклопедії, довідники тощо), у тому числі електронні, та орієнтуватися в них, вміти відповідно до стандартів оформляти бібліографію та посилання на джерела, правильно цитувати авторів тощо. Вивчення проблем машинного перекладу дало змогу зробити такі висновки: розробка систем машинного перекладу (СМП) є складним процесом і може порівнюватися зі створенням системи штучного інтелекту; створення досконалої системи машинного перекладу є поки що неможливим завданням через неможливість повної формалізації природних мов, якість наявних сьогодні продуктів є зазвичай низькою; водночас на цей продукт існує великий попит у звязку з процесами глобалізації, поширенням використання мережі Інтернет, здійсненням досліджень у галузі компютерної лінгвістики та обробки природних мов; використання СМП виправдовує себе у застосуванні в обмежених предметних галузях та у застосуванні контрольованих мов для написання текстів для подальшого перекладу; навіть за низької якості СМП їхнє застосування дозволяє зекономити час, оскільки зазвичай правити готовий недосконалий переклад швидше, аніж набирати „з нуля”; СМП створює новий вид роботи для перекладача - редагування машинних перекладів.

Основний зміст дисертації