Формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів - Автореферат

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаРобота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, професор кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, директор інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук; Захист відбудеться 26 травня 2005 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 58053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.У результаті аналізу виробничих функцій та типових задач діяльності перекладача визначено, що вирішуючи більшість із них - здійснення письмового та усного перекладу, виконання обовязків менеджера, референта, консультанта, редактора, участь у публічних виступах, включаючи виступи у пресі, по радіо, на телебаченні, ділове листування - перекладач спілкується з іншими учасниками процесу міжмовної комунікації. Розвязати цю суперечність можна шляхом формування індивідуального стилю професійного спілкування, який є одним із способів підвищення ефективності професійного спілкування перекладача, оскільки акумулює в собі як професійну, комунікативну компетентність, так і індивідуальні характеристики особистості. Таким чином, спостерігається суперечність між потребою вищих навчальних закладів у науково-методичному вирішенні проблеми формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів та наявним станом розвязання цієї проблеми у психолого-педагогічній науці. Це і обумовлює актуальність дослідження, яка полягає у відсутності наукових досліджень, присвячених формуванню індивідуального стилю професійного спілкування перекладача? недостатній увазі, що приділяється вищими навчальними закладами проблемі підготовки перекладачів до професійного спілкування, яке є основним видом діяльності перекладача, а саме проблемі формування індивідуального стилю їх професійного спілкування? важливості вирішення завдання індивідуалізації та гуманізації навчально-виховного процесу в цілому і, зокрема, процесу підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах. На основі аналізу наукової літератури виявити особливості професійного спілкування перекладача, а також суть, структуру та основні напрями формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів.У першому розділі “Проблема професійного спілкування перекладача в педагогічній теорії та практиці” з метою визначення основних напрямків роботи щодо формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів здійснено аналіз сутності та структури таких понять, як “спілкування”, “професійне спілкування перекладача”, “індивідуальний стиль професійного спілкування перекладача”. У результаті аналізу змісту спілкування було зясовано, що: основними елементами комунікативного процесу є учасники (відправник, одержувач), засоби передачі повідомлення (вербальні, невербальні, інтенціальні, неінтенціальні), канали його сприйняття (зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні), включеність (опосередковане спілкування, безпосереднє спілкування) та умови, в яких воно здійснюється (перепони, контекст)? основними елементами перцептивного процесу є елементи ситуації, що підлягають перцепції (субєкт спілкування, партнер по спілкуванню, ситуативний контекст), перцептивна інформація (загальна, конкретна, оперативно-регулятивна), відхилення у сприйнятті реальності (стереотипізація, референтні рамки, очікування, вибірковість, зацікавленість, проекція), зворотний звязок (позитивний, негативний, внутрішній, зовнішній, свідомий, несвідомий), а також якісні ознаки перцептивного процесу (глибина, творчість та ставлення до партнера)? основними елементами інтерактивного процесу є учасники (субєкт, партнер), предмет спілкування, спрямованість (на процес, на предмет, на партнера), звязок (доповняльний, перехресний, прихований), взаємодія (спілкування, обслуговування, комунікація, управління), рівень (наявного буття, екзистенції), результат (емоційний, фізичний, когнітивний, взаємовигідний, вигідний лише одній стороні).

Основний зміст дисертації