Аналіз фізичного тренування і активного відпочинку як фактора позитивного впливу на процес навчання студентів. Профілактика гіпокінезії. Методика використання засобів фізичної культури і спорту. Використання оздоровчо-рекреаційних заходів під час сесій.
При низкой оригинальности работы "Формування навчальної активності студентів засобами фізичного виховання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і науки,молоді та спорту в Україні Підготувала: студентка 314 групиНа сучасному етапі розвитку суспільства засоби фізичної культури використовуються не тільки для загального фізичного зміцнення, вдосконалення спеціальної фізичної підготовки, але й для зменшення впливу процесів втоми під час навчальної та виробничої діяльності людини. Професійна спрямованість вищої освіти обумовлює необхідність у процесі формування особистості майбутнього фахівця особливу увагу звертати на розвиток його професійних якостей, на професійне виховання. Інженер, агроном, ветеринарний лікар, інженер тощо відзначаються не тільки своїми знаннями і уміннями, а й спрямованістю, характером мислення, професійними принципами своєї діяльності, комунікабельними властивостями, ціннісними орієнтаціями, особливостями організації праці та відпочинку і рядом інших факторів, повязаних з їхньою професійною діяльністю. Виховання цих якостей входить до складу професійної підготовки майбутнього фахівця, яка включає створення професіограм і моделей спеціаліста та описує знання і якості, які слід сформувати в процесі його підготовки. Цільова професійна модель як результат інтегративного функціонування фізичної підготовки фахівця має включати такі розділи:-соціально-політичні якості особистості;Зниження розумової діяльності у студентів під час навчання у вищих навчальних закладах є, по суті, побічний результат, що погіршується внаслідок вдосконалення науково-технічних технологій, обсягу різної інформації, з одного боку, і нехтуванням ними у використанні дієвих форм активного відпочинку з другого боку. Вплив цих факторів на організм сьогодні вивчено у повній мірі і характеризується двома основними наслідками: 1.Зниженням ефективності традиційних форм відпочинку у вигляді рухового спокою і, звідси, перетворення зовні фізіологічно обґрунтованих режимів праці студентів (перерви для відпочинку між навчальними заняттями, парами) по суті нерегламентовану, вкрай стомлювальну діяльність. Єдиною можливістю усунення пагубної ситуації, що складається в умовах сучасних навчально-виробничих технологій вищої школи, нині є включення у режим навчання та відпочинку студентів спеціальних форм мязової діяльності, що забезпечують підвищення ефективності відпочинку і компенсують дефіцит фізичних зусиль. Якщо будь-який тренувальний вплив завжди призводить до ще більшої напруженої діяльності найважливіших функціональних систем організму - органів кровообігу, дихання, регуляторних механізмів центральної нервової системи, то активний відпочинок знімає навантаження, прискорює відновлювальні процеси. Якщо в процесі тренувального заняття чергуються вправи для різних мязових груп, що забезпечують їх активний відпочинок і швидке відновлення працездатності, чи заняття виробничою гімнастикою, що поєднуються із заняттями у групах загальної фізичної підготовки, то відбувається підсилення впливу цих різних механізмів стимуляції функцій організму.Входячи в фізкультурно-спортивну діяльність, студент накопичує соціальний досвід,що призводить до підвищення його соціальної активності. В ряді досліджень встановлено, що у студентів, які систематично займаються фізичною культурою і спортом виробляється певний стереотип режиму дня,більш висока емоційна стійкість, витримка,оптимізм, енергія. В повній мірі це належить і до формування професійної працездатності студентів, оздоровленню умов навчальної праці, регулюванню психоемоційного стану, керування ним. Як видно з даних, представлених у таблиці 1, чітко прослідковується вірогідна розбіжність між студентами, котрі мають високий рівень фізичної працездатності /1 і 2 гр./ та студентами з низькими її показниками, що підтверджує необхідність застосування фізичних вправ для покрашення фізичного здоровя та показників розумової працездатності. Авторами встановлено,що студенти відмінники навчання з високим рівнем фізичної працездатності /ФП/ /1 гр./ та студенти з високим рівнем ФП /3 гр./ втрачали вдвічі більше часу на види фізичних модульних навантажень ніж студенти з низьким рівнем ФП /2гр. і 4гр./.Умови життєдіяльності, функціональний стан організму в період екзаменів диктують необхідність пошуку засобів для нейтралізації ряду негативних явищ, які спостерігаються у студентів в цей період, для цілісного оздоровлення їх умов життя. Зафіксована в учбовій програмі фізичного виховання необхідність проведення занять з студентами в період екзаменів практично не реалізується. Проведені дослідження дозволяють запропонувати декілька варіантів проведення занять в цей період, кожен з яких ефективно впливає на працездатність і психоемоційний стан студентів. 4-й варіант - щоденні заняття по 60-70 хв. помірної інтенсивності, які включають плавання, міні-футбол, спокійний біг, загальнорозвиваючі вправи. Рухова активність визначається виконанням 15-20 хвилинної зарядки на повітрі, фізкультурними паузами після 1,5-2 год. розумової праці, прогулянками на повітрі по 45-60 хв. після 3,5-4,5 год. навчальної праці в першій половині дня і після 3,5-4 год.
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Фізичне тренування і активний відпочинок як фактор позитивного впливу на процес навчання студентів
Розділ 2.Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту у процесі підготовки спеціалістів
Розділ 3. Заняття з фізичної культури і оздоровчо-рекреаційними міропримствами під час екзаменаційних сесій
Висновки
Список літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы