Знайомство з науковими дослідженнями академіка С. Гончаренка у контексті проблеми формування наукової картини світу. Аналіз пріоритетних напрямів реформування вищої школи та державної освітньої політики. Науковий світогляд як форма суспільної свідомості.
При низкой оригинальности работы "Формування наукової картини світу - напрям досліджень наукової школи С. Гончаренка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Формування наукової картини світу - напрям досліджень наукової школи С.Гончаренко, термін "наукова картина світу" є універсальним та одним з основних понять усіх галузей науки, а поняття "картина світу", "наукова картина світу", "загальнонаукова картина світу", "природничо-наукова картина світу", "фізична картина світу" та інші подібні до них широко застосовують дослідники різних наукових галузей [2, с. Гончаренко визначав наукову картину світу як картину "... яка виникає у людини внаслідок усвідомлення нею набутих знань, упорядкування, узагальнення інформації щодо світосприйняття, світорозуміння та світовідчуття. Гончаренко розглядав формування наукової картини світу та наукового світогляду, як складний, динамічний і суперечливий процес, на який впливає багато факторів (соціальне середовище, зміст і якість освіти в школі, сімя, засоби масової інформації тощо). Розглядаючи цілісну природничо-наукову картину світу як вищу форму інтеграції знань, обгрунтував положення про те, що її формування в учнів повинно здійснюватися на основі послідовної систематизації й узагальнення попередньо сформованих фундаментальних понять, законів і теорій у локальні наукові картини світу та подальшої інтеграції останніх разом з методологічними принципами природознавства в єдину природничо-наукову картину світу. Монографії академіка "Формування наукового світогляду учнів у процесі вивчення фізики" та "Формування у дорослих сучасної наукової картини світу" визначили загальне проблемне поле для подальших досліджень його учнів.Гончаренка, який досліджував проблеми формування наукової картини світу та інтеграції у професійній педагогіці. Гончаренка, визначаються обгрунтуванням концептуальних засад інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, інтегративного підходу до конструювання змісту освіти; визначенням оптимального співвідношення між процесами інтеграції та диференціації у змісті освіти; обгрунтуванням положення щодо доцільності формування дидактичних комплексів у закладах професійно-технічної освіти на засадах інтеграції та доцільності інтеграції управлінського та дидактичного компонентів навчально-виробничого процесу в складі дидактичних комплексів; розробленням моделі дидактичного комплексу; визначенням умов і форм співіснування між предметними й інтегративними курсами та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
