Формування національного стилю словацької композиторської школи у першій половині ХХ століття - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМ. П.І.ЧАЙКОВСЬКОГОРобота виконана на кафедрі історії української музики Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського Міністерства культури і туризму України Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор Копиця Маріанна Давидівна, професор кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського (Київ) Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Кияновська Любов Олександрівна, завідувач кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка (Львів) кандидат мистецтвознавства, професор Неболюбова Лариса Сергіївна, професор кафедри історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського (Київ) Захист відбудеться «_26_» _листопада_ 2008 р. о _16_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України ім.Проте, не менш важливим є і знання того, яких обрисів дана проблематика набувала у минулому, тим паче, що не тільки у ХІХ, а й у ХХ столітті питання національної своєрідності мистецтва (зокрема й музики) ставилися доволі гостро. Увагу дослідників, котрі займалися вивченням словацької музики першої половини ХХ століття, привертали такі проблеми, як особливі риси та динаміка розвитку стилю окремих композиторів (праці Л.Бурласа, І.Вайди, І.Грушовського, В.Єгорової, Й.Кресанека та ін.), розвиток оперного мистецтва (Ш.Гоза, Л.Полякова), фортепіанної культури у взаємодії композиторської творчості, педагогіки та виконавства (В.Павленко), сфецифіка індивідуально-композиторського втілення жанру, особливості музичної драматургії в окремих оперних творах (Т.Бойко, В.Звара, М.Казимова). Означена мета визначила наступні завдання: 1) розглянути підходи у вивченні національного стилю, історичні типології його становлення у професійній музиці задля визначення сфери застосування поняття „національний стиль” та вибору теоретичної моделі дослідження; Теоретичною базою дослідження виступили роботи, в яких викладено теоретичні питання національного стилю у музиці, подано типології становлення національних композиторських шкіл та національного стилю у професійній музиці, запропоновано методики його аналізу (Е.Арро, В.Артеменко, Н.Горюхіна, З.Лісса, І.Ляшенко, О.Маркова, І.Нестьєв, С.Тишко, Н.Шахназарова). Співвіднесення стилетворчих процесів у словацькій музиці з явищами та процесами в музичних культурах Центрально-Східної Європи зумовив необхідність залучити статті з музичної естетики М.Грінченка, С.Людкевича, К.Шимановського, Б.Бартока, З.Кодая, Б.Мартіну, З.Неєдли, а також - музикознавчі роботи (І.Белза, Е.Волинський, Н.Гаврилова, Г.Головінський, Н.Горюхіна, А.Калениченко, Л.Кияновська, О.Козаренко, М.Копиця, Л.Корній, В.Кузик, І.Мартинов, Я.Мігуле, А.Муха, І.Нікольська, С.Павлишин, Л.Пархоменко, Л.Полякова, М.Ржевська, І.Савчук, В.Самохвалов, А.Терещенко, Й.Уйфалуші, Я.Фогель, І.Царевич, М.Черногорська та ін.), присвячені вивченню чеської, польської, угорської, української музичних культур і творчості окремих композиторів.Розділ 1 - „Національний стиль у музиці: підходи у вивченні” - окреслює проблемне коло досліджень з даного питання та їх сучасний стан. Основними чинниками національного стилю у музиці виступають світогляд, ментальність етносу та нації, ідейно-духовне тло епохи, а у ХІХ-ХХ століттях - і особистість композитора. З огляду на це поняття “національний стиль” у даній роботі вживається стосовно явищ, що: 1) є витворами індивідуального композиторського стилю, сформованого на основі етнохарактерних ознак; 2) виявляють системність, єдність усіх ознак національного (в музичному творі - на рівні інтонаційно-образному, у викладенні та розвитку музичного матеріалу, на рівнях жанру, концепції). Розділ 2 - „Словацький „національний романтизм” у музиці” - містить огляд словацької музичної творчості 30-х років ХІХ - початку ХХ століття. У підрозділі 2.3 - „Аспекти національно-стильових пошуків у творчості М.Мойзеса, В.Фігуша-Бистрого, М.Шнайдера-Трнавського”-розглядаються жанри професійної музики та фольклору, на які спрямовується увага цих авторів, їх підходи у презентації та осмисленні народно-пісенних зразків.Імпульсом для його початку, так само як і у випадку з іншими композиторськими школами Центрально-Східної Європи, стали суспільно-політичний рух кінця XVIII - початку ХІХ століття за національне відродження та сформована в його руслі ідея конституціювання національної художньої культури. Загалом типовими виявилися і спосіб реалізації даної ідеї у професійному музичному мистецтві (через залучення народної музичної традиції), і послідовність та форми її втілення (від презентації фольклору у збірниках народних пісень з аранжуванням до симфонічної музики та опери).

2. Основний зміст дослідження