Формування національної самосвідомості учнів 7–9 класів на уроках історії України - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано на кафедрі методики викладання історії і суспільно-політичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри методики викладання історії і суспільно-політичних дисциплін. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано необхідність удосконалення ефективності національного виховання; визначено зміст і структуру поняття „національна самосвідомість”; розглянуто філософський, психолого-педагогічний аспекти формування національної самосвідомості; зясовано роль уроків історії України у формуванні історичної самосвідомості учнів, які є однією з найважливіших складових національної самосвідомості учнів, неодмінною умовою її розвитку. У роботі розроблено технології формування національної самосвідомості учнів на уроках історії України, визначено шляхи їх реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Ключові слова: національна самосвідомість, уроки історії України, історична свідомість і самосвідомість, рівні сформованості національної самосвідомості.Процес розбудови української держави, її майбутнє залежить від того, якими будуть її громадяни - сьогоднішні учні, наскільки у них будуть сформовані активна життєва позиція, національна самосвідомість, моральність, готовність до творчої праці, незалежно від професії і роду занять, на благо рідної держави. Уроки історії мають давати учням необхідні приклади відваги і мужності наших предків, які самовіддано боролися за національну незалежність, виховувати почуття поваги до героїчного минулого нашої Батьківщини, почуття гордості за приналежність до українського народу, сприяти залученню учнівської молоді до розбудови своєї держави. Вивчення та аналіз психолого-педагогічної, філософської та історико-методичної літератури з досліджуваної проблеми переконують, що питання формування національної самосвідомості засобами історії ще не було предметом спеціального наукового дослідження. Обєктивна потреба спрямувати сучасну школу на вирішення цієї проблеми, актуальність її науково-методичного висвітлення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування національної самосвідомості учнів 7-9 класів на уроках історії України”. Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на передбаченні того, що формування національної самосвідомості буде результативним, якщо в повній мірі буде реалізована нова парадигма освітньої системи на формування творчої особистості, здатної до постійного самонавчання та саморозвитку; якщо методологічною основою відбору і структурування змісту шкільної історичної освіти буде україноцентричний підхід; на уроках історії цілеспрямовано будуть застосовані відповідні прийоми і методи, спрямовані на відновлення історичної памяті, відродження шанобливого ставлення до видатних історичних та культурних діячів, їх діяльності або надбань, виховання поваги до національних та державних символів.У першому розділі - “Національна самосвідомість як важлива передумова становлення особистісних рис громадянина України” - визначено ключові поняття досліджуваної проблеми; зясовано науково-педагогічні, філософські та психологічні аспекти формування національної самосвідомості на основі аналізу історико-педагогічної, соціально-психологічної та філософської літератури; визначено роль історичної науки у формуванні національної самосвідомості. Необхідність аналізу основних понять пропонованої дисертаційної роботи зумовлена, насамперед, складністю самої проблеми, що досліджується, наявністю різних підходів у тлумаченні понять “свідомість”, “самосвідомість”, “етнічна свідомість”, “свідомість нації”, “національна самосвідомість” у філософській, психологічній та педагогічній літературі. Найважливішими ознаками національної самосвідомості, і водночас чинниками її формування, вони вважали рідну мову, історію, традиції, культуру, релігію тощо. Ми розглядаємо національну самосвідомість як усвідомлення особою приналежності до своєї нації, що проявляється у вивченні свого народу, його матеріальної і духовної культури, в оволодінні національними і загальнолюдськими цінностями, перетворенні цих знань у переконання, в особистісні орієнтири, спрямуванні своєї діяльності на благо народу, на розбудову української держави.

2. Основний зміст роботи