Визначення критеріїв та показників музично-творчих здібностей учнів перших класів у музично-ігровій діяльності. Характеристика педагогічних прийомів ефективного формування в учнів музично-творчих здібностей. Аналіз значення музично-ігрової драматизації.
Пошукова музично-ігрова діяльність дітей на даних уроках знаходить реалізацію в іграх-діалогах, іграх-імпровізаціях, музично-дидактичних іграх, що розвивають іграх, зокрема в розгадуванні кросвордів, ребусів, криптограм в процесі розучування молодшими школярами пісень, у драматизації, імпровізації на задану тему, творі пісень і віршів. Особливістю уроків (музичних подорожей, уроків-драматизаций, уроків-дискусій) є те, що діти завдяки активному включенню в музично-ігрову діяльність не лише ведуть «діалог» з композиторами, поетами, артистами, «героями» музичних творів, вчителем музики, але і осягають етико-естетичні цінності музичного мистецтва: мудрість, справедливість, великодушність, терпимість, наполегливість, стриманість, ніжність, скромність, відображені в якостях особистостей, які створюють музичні твори, в якості образів та героїв творів. Мета курсової роботи - науково-методичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов, які забезпечували б формування музично-творчих здібностей учнів у навчально-виховному процесі засобами музично-ігрової драматизації. У відповідності з метою курсової роботи були визначені наступні завдання: - Позначити критерії та показники музично-творчих здібностей учнів перших класів у музично-ігровій діяльності; Якщо виходити з того, що в характеристиці дитячої творчості важливий не стільки кінцевий результат, скільки сам процес творчої діяльності, то можна припустити, що розвиток музично-творчих здібностей молодших школярів буде здійснюватися в умовах включення дитини у діяльність, яка передбачає формування нових уявлень на основі минулого досвіду, розвиток особистісного ставлення до пропонованого матеріалу, вміння оцінювати його за методом порівняння з засвоєним раніше.Сучасна наука досліджує процес творчості з різних точок зору: філософія визначає методологічну основу дослідження, вивчає принципи істинності знань, результатів творчого мислення; соціологія виявляє фактори суспільного середовища як стимулюючі, так і гальмуючі прояву творчих здібностей; психологія досліджує процеси творчого мислення. Рубінштейна, "відправною пункт, від якого йде формування будь-яких музичних здібностей до певних видів музичної діяльності, ... укладений у загальнолюдської" діяльності "музичного сприйняття. При цьому імпровізації підрозділялися на музичні (твір одноголосних пісень, пєс для фортепіано і елементарне музикування на елементарних музичних інструментах); рухові (передача характеру музики в ритмічних рухах); вербально-перцептивні (твір віршів, прозових мініатюр); зображально-ілюстративні (створення малюнків , графічного зображення структури твору) [55, c. Особлива роль відводилася своєрідним методів «наведення» і «спостереження», які сприяли накопиченню в учнів необхідних музичних знань, що приводить до якісної зміни інформації про музику, формували здатність до аналітико-синтетичної діяльності, оцінним судженням [7, с. А це потребує здійснення ряду заходів: спеціального конструювання навчального матеріалу; ілюстрації вчителем можливих варіантів вирішення завдань; організації такої роботи учнів, яка стимулює їх використовувати різні засоби, не боячись помилитися; створення ситуацій спілкування вчителя та учнів, де кожен учень може проявити ініціативу, творчість, субєктивну вибірковість в ході переробки навчального матеріалу тощо; розробки та використання нових критеріїв і методів оцінки шкільних досягнень з урахуванням не тільки того, якими знаннями оволодів учень, але і як організовано його діяльність і т.п.Одним із засобів формування музично-творчих здібностей дітей може бути музично-ігрова драматизація. У числі його 25-ти Законів школи є закон про театральні вистави, роль яких полягає в тому, щоб привчити вихованців «спостерігати відмінності в мові, вміти відразу реагувати на ці відмінності, робити гідні руху, тримати обличчя і руки, а також все тіло відповідно обстановці, змінювати і пристосовувати голос, тобто виконувати будь-яку роботу гідно »[25, с. Зовсім іншою формою сприйняття театральної культури є дидактичний театр, де головним принципом роботи є насичення вчительської діяльності грою, яка захопила б дитину і одночасно дала б роботу його розуму і серця. Народні пісню і танець він розглядав як музику для виконання, розігрування, тому вона повинна давати достатньо приводів для співучасті в її відтворенні. Тому основним завданням музично-ритмічних рухів (ритміки) є формування у дітей відтворення музичних образів у їх розвитку і здатності виражати їх відповідно до музикою.У контрольному вимірі враховувалися: захопленість діяльністю, швидкість реакції, реалізація задуму, активність і ініціатива під час виконання творчого завдання. У контрольному вимірі враховувалися: узгодженість зі змістом музики, узгодженість з характером музики, готовність до зміни рухів, скоординованість рухів, узгодженість із засобами музичної виразності (з темпом, з динамікою, з ладом, зі штрихами).
План
Зміст
Введення
1. Розвиток музично-творчих здібностей учнів молодших класів, як педагогічна проблема
1.1 Теоретичні та педагогічні основи формування музично-творчих здібностей молодших школярів
1.2 Поняття, роль і значення музично-ігровий драматизації у навчально-виховному процесі початкової школи.
2. Експеримент
2.1 Аналіз практики організації музично-ігрової діяльності учнів 1-х класів
2.2 Формування музично-творчих здібностей молодших школярів у процесі музично-ігрової драматизації
2.3 Методика і результати формування музично-творчих здібностей особистості в процесі цілеспрямованого навчання на уроках музики
2.4 Методика і результати формування музично-ігрових навичок учнів 1-х класів у процесі позакласної художньо-творчої діяльності
2.5 Динаміка розвитку музично-творчих здібностей молодших школярів в умовах музично-ігрової діяльності
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
