Формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м. АПН України, іноземний член Російської Академії освіти, професор Чепелєв Василь Іванович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри педагогіки та психології. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Брилін Борис Андрійович, Вінницький державний педагогічний університет ім. Захист відбудеться “17” травня 2000 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради - К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133 м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м.Провідну роль у формуванні естетичної культури особистості відіграє мистецтво, зокрема музика, що виступає носієм високих духовних цінностей, засобом творчого розвитку дитини і сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери, духовному збагаченню особистості. Свобода вибору виду діяльності та форм спілкування під час занять на дозвіллі забезпечують сприятливі можливості для задоволення інтересів, потреб, нахилів дитини, виявлення індивідуальності, реалізації творчого потенціалу роблять їх привабливими для дітей. Вивчення діяльності культурно-дозвіллєвих та позашкільних установ з формування музично-естетичної культури молодших школярів показало, що вона потребує суттєвого поліпшення. Серед причин недостатньої реалізації їх можливостей у музично-естетичному вихованні молодших школярів має місце нехтування специфічними для дозвіллєвої сфери формами організації та методами виховного впливу, неуважне ставлення до вивчення музично-естетичних потреб та інтересів дітей, до розвитку їхньої активності, творчості, недостатнє науково-методичне забезпечення вихователів. Теоретичну основу дослідження складають фундаментальні праці філософів, психологів, педагогів, музикознавців, спеціалістів у галузі культурно-дозвіллєвої діяльності з проблем розвитку особистості молодшого школяра; концептуальні положення про вікові та індивідуально-психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, музично-естетичну культуру, музичне мистецтво як засібу естетичного та духовного розвитку особистості, музично-естетичне виховання як основу гармонізації і соціалізації підростаючого покоління; теорія діяльнісного та системно-функціонального підходів у створенні виховної системи з формування музично-естетичної культури особистості школяра.“Проблеми формування музично-естетичної культури в теорії і практиці виховання молодших школярів” аналізуються наукові підходи до сутності поняття “музично-естетична культура особистості”, обгрунтовуються її зміст та структура. Авторами визначено головну мету музичного виховання, яка полягає у формуванні потреби в спілкуванні з музикою та її розуміння. У дисертації визначено структуру музично-естетичної культури особистості молодшого школяра, виділено її компоненти узагальнюючого характеру, що повязані з видами діяльності, притаманними даному віку: - пізнання життєвих явищ через музичні образи, інформація про музику, що відтворюється в естетичних судженнях особистості щодо набутих знань; Виходячи з положення, що основу процесу формування музично-естетичної культури складає спілкування з музикою, яке базується на сприйманні музичного мистецтва, вважалося за необхідне визначення його особливостей у молодшому шкільному віці. Саме сприймання як провідний вид художньо-практичної діяльності, з котрим взаємоповязані форми залучення особистості до музики (слухання, виконавство, творення, вербальне судження), дозволяє регулювати характер та інтенсивність впливу мистецького твору, розвивати мотивацію спілкування з музикою, художні потреби, смаки та інші компоненти естетичної свідомості (О.Змістовно організована дозвіллєва діяльність має значні педагогічні можливості щодо формування музично-естетичної культури молодших школярів. Спираючись на принципи гуманістичного виховання, керівники гуртків, клубних обєднань за інтересами повинні створювати сприятливі умови емоційно-психологічного захисту, комфорту, що надає можливості молодшим школярам не тільки радісно проводити вільний час, а й самостверджуватися у різноманітних видах творчості, актуалізувати особистісний потенціал. Спілкування з однолітками, співдружність з дорослими, масштабність і конкретність творчих справ, спрямованих на задоволення соціальних і особистісних потреб, значні можливості в розвитку співпраці, самоврядування, створення і збагачення традицій, демократичний стиль, свобода вибору діяльності та спілкування приваблюють молодших школярів, створюють сприятливі умови для їхнього музично-естетичного розвитку.

2. Основний зміст дисертації