Формування мовленнєвого етикету молодших школярів - Дипломная работа

Мовленнєвий етикет справедливо вважають культурним обличчям нації. Увібравши давні традиції, звичаєві приписи, мовленнєвий етикет українців є унікальною, універсальною моделлю їх мовної діяльності, що виявляється в системі стійких мовних виразів. Одним із можливих кроків, що допоможе дитині в нелегкій життєвій дорозі, відкриє перед нею диво магії слова, зробить її багатою високістю духу, стануть знання про мовленнєвий етикет свого народу. Гіпотеза грунтується на припущенні, якщо методично обгрунтовано використовувати на уроках рідної мови систему вправ і завдань, то можна сформувати у молодших школярів мовленнєвий етикет. Вивчити шляхи удосконалення мовленнєвого етикету молодших школярів та теоретично їх обгрунтувати.Звичайно важко перелічити всі форми мовного та й будь-якого етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. Слово „етикет" запозичене з французької мови, у якій воно має два значення: „церемоніал" і „етикетка". Спочатку etiquette означало блок, до якого був прикріплений папірець із назвою товару, пізніше - сам папірець із написом, згодом, за короля Людовіка XIV, - аркушик паперу з послідовністю церемоніальних дій та формами поводження при дворі і нарешті - церемоніал, тобто порядок дій, правила чемності й норми поведінки при дворах монархів, титулованих осіб, у дипломованих колах. У сучасному вживанні слово етикет розширило значення: від „зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монахів, титулованих осіб (придворний етикет), а так у дипломатичних колах „до" установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві". Поняття мовленнєвий етикет ширше за поняття мовний етикет, тому, що мовлення може бути етикетним (або не етикетним) і тоді, коли воно стосується ситуації, які не потребують уживання формул мовного етикету.На Волині чоловіки обовязково знімали капелюха, а вітаючи жінку, цілували їй руку; звичною формою вітання тут було „Слава Ісусу" і відповідь „Слава навіки”. У Галичині, як привітання широко використовувалися поцілунки: жінки цілувалися в губи, чоловіки цілували руку жінкам, молодші цілували руку 26 старшим, але, як правило, лише родичам або добре знайомим. Чоловік має вітатися з жінкою першим навіть тоді, коли перебуває в товаристві інших жінок. Своє шанування, доброзичливість, ґречність людина може виявити у формулах прохання, яким є: будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб’язні, прошу Вас, чи не могли б Ви, чи можу я прохати Вас, маю до Вас прохання, дозвольте Вас попросити, якщо Ваша ласка, ласкаво просимо, Ви мені допоможете, - які доречними будуть як в офіційному, так і в побутовому спілкуванні. Найчастіше в тій чи іншій ситуації, коли мовець хоче викликати поблажливість, слугують слова: вибач [те], вибачай [те], пробач [те], даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, винуватий, приношу свої вибачення, перепрошую, не гнівайтесь на мене: я не можу не вибачитись перед Вами; якщо можеш, вибач мені, не сердься на мене; вибач [те], будь ласка, дозвольте просити вибачення, я не можу не просити у Вас пробачення.Займаючись вихованням етики мовлення, вчителі нажаль більшого значення надають словесним формам впливу, зводять роботу скоріше до переліку мовних правил поведінки, ніж до розяснення їх змісту і форм реалізації. Треба, щоб учні розуміли зміст таких понять і відчували при цьому красу форми вираження цього змісту. Першокласникам пропонують такі мовленнєві ситуації, зміст яких визначає загальні тони мовлення (урочистий, спокійний, лагідний, ласкавий, привітний, радісний тощо), допомагає володіти своїм голосом: свідомо, умисно говорити тихо або голосно в залежності від ситуації, регулювати висотою голосу; розуміти і оперувати в мовленнєвих ситуаціях паузами; створювати відповідну позу, міміку, найпростіші жести. Треба мати на увазі, що багато правил, про які вчитель буде розповідати в першому класі, знайомі дітям. Якщо тобі сказали дякую, ти повинен відповісти будь ласка, якщо пропонуєш що-небудь дорослому чи своєму товаришу, незабудь сказати будь ласка, наприклад: сідайте, будь ласка; візьміть, будь ласка книгу і т.д.Наскрізною темою є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови. Із прозових творів учні 2-4 класів прочитають казки і художні оповідання В. Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів, малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислівя, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури. Саме в цей момент вчитель пригадує дітям, як себе вести в школі, нагадує правила поведінки, спілкування, а, тобто, нагадує про мовленнєвий етикет. Опрацювання змісту розділу „Оповідання" має на меті сформувати в другокласників уявлення про те, що твори цього жанру є невеликими художніми розповідями про я

Зміст

Вступ

Розділ І. Мовленнєвий етикет

1.1 Історія виникнення етикету

1.2 Особливості мовленнєвого етикету

Розділ ІІ. Методика роботи над формуванням мовленнєвого етикету у початкових класах

2.1 Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

2.3 Експериментальне підтвердження запропонованої методики для вивчення мовленнєвого етикету

Висновки

Список використаних джерел

Додатки