Формування мовленнєвих навичок учнів основної школи на уроках російської мови у процесі вивчення простого речення (у школах з українською мовою навчання) - Автореферат

ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ (У ШКОЛАХ З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ)13.00.02 ? теорія та методика навчання російської мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Роботу виконано в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Голобородько Євдокія Петрівна, Херсонський державний університет, професор кафедри словянських мов і методик їх викладання. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Вознюк Людмила Володимирівна, Тернопільський державний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри російської мови і зарубіжної літератури;Основна мета навчання російської мови полягає у формуванні особистості, що володіє вміннями та навичками використання мовних засобів під час сприйняття (слухання й читання) та створення (говоріння й письмо) висловлювань різних стилів, типів і жанрів мовлення. В умовах реформування освіти в Україні відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти переглядається зміст і оновлюється характер соціальної мотивації засвоєння мов, що принципово змінює підходи до методики їх навчання (зокрема російської мови) і вимагає реалізації найбільш ефективних з них. З огляду на недостатню теоретичну розробку і нагальну практичну потребу в розвязанні означеної проблеми обрано тему дисертаційного дослідження “Формування мовленнєвих навичок учнів основної школи на уроках російської мови у процесі вивчення простого речення (у школах з українською мовою навчання)”. Гіпотеза дослідження: ефективність формування мовленнєвих навичок учнів 8 класів у процесі вивчення простого речення залежить від таких умов: 1) реалізації функціонально-комунікативного підходу, що передбачає розкриття функціональної та комунікативної ролі простого речення в тексті; З метою реалізації завдань дослідження, забезпечення вірогідності його результатів під час роботи над дисертацією використано такі теоретичні та емпіричні методи: теоретичні - вивчення нормативних документів і праць з актуальних проблем освіти та викладання російської мови у загальноосвітніх навчальних закладах, критичний аналіз лінгвістичної, психолого-педагогічної та методичної літератури, аналіз програм з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, розробка програми й експериментальної методики формування мовленнєвих навичок у процесі вивчення простого речення;У першому розділі - “Теоретичні засади формування мовленнєвих навичок учнів основної школи” - розглядаються найважливіші наукові поняття, що лягли в основу дослідження (мовленнєві вміння і мовленнєві навички, просте речення), розкриваються психологічні, психолінгвістичні, лінгвістичні й лінгводидактичні аспекти досліджуваної проблеми, визначаються вихідні позиції методики формування мовленнєвих навичок учнів 8-х класів на уроках близькоспорідненої російської мови. Слід також памятати, що вміння та навички з кожного виду мовленнєвої діяльності однакові для мовленнєвого спілкування будь-якою мовою, тому необхідно розробити єдину систему роботи з їх формування. Аналіз наукових джерел дав змогу визначити лінгводидактичні основи формування мовленнєвих умінь і навичок учнів, висвітлити різні підходи до вибору принципів, методів, прийомів і засобів навчання, розглянути загальнодидактичні й методичні принципи: свідомості, наступності і перспективності, системності, послідовності, взаємозвязку в навчанні української та російської мов, комунікативності, аспектно-комплексного вивчення мови. Його результати засвідчили, що більшість учнів не повністю засвоїли необхідні теоретичні відомості про мовленнєву діяльність, просте речення, не набули відповідних мовленнєвих навичок, спільних для двох близькоспоріднених мов, не враховують стилістичної ролі простих речень, під час складання текстів використовують одноманітні синтаксичні конструкції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ