Формування мотиваційно-вольової готовності дітей шестирічного віку із загальним недорозвиненням мовлення до шкільного навчання - Автореферат

Формування мотиваційно-вольової готовності дітей шестирічного віку із загальним недорозвиненням мовлення до шкільного навчанняРоботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (м. Науковий керівник-доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Сак Тамара Василівна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія інтенсивної педагогічної корекції, завідувач; кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Борщевська Людмила Вячеславівна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія сурдопедагогіки Захист відбудеться „20” березня 2007року о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, Київ, вул.Теоретичний аналіз та узагальнення наукових досліджень з проблем навчання дітей із ЗНМ свідчить про їх спрямованість на розвязання важливих завдань, повязаних із забезпеченням корекційно-спрямованого формування мовлення (Н.Жукова, С.Заплатна, Р.Лєвіна, О.Мастюкова, Є.Соботович, Л.Спірова, В.Тищенко, Т.Філічева, А.Ястребова та ін.), на зясування труднощів у опануванні учнями математики, мови, природознавства та визначення ефективних шляхів удосконалення цього процесу (Н.Гаврилова, А.Гермаковська, В.Кондратенко, І.Марченко, О.Мякушко, В.Тарасун, Н.Чередніченко, М.Шевченко та ін.). Науковцями зясовано низку особливостей психологічної готовності до шкільного навчання: рівень сформованості пізнавальної діяльності, соціально-комунікативних навичок, емоційно-вольової сфери, учбової мотивації, коло актуальних знань і уявлень про навколишній світ (Л.Божович, Л.Венгер, О.Венгер, В.Давидов, Д.Ельконін, Н.Гуткіна, О.Кононко, О.Кравцова, Л.Кузнєцова, С.Кулачківська, С.Максименко, О.Проскура, Н.Татенко, У.Ульєнкова, М.Шеремет та ін.). У галузі спеціальної психології та корекційної педагогіки досліджувалася мотиваційно-вольова готовність до шкільного навчання різних категорій дітей з особливостями психофізичного розвитку: слабочуючих (О.Пархаліна, О.Речицька, М.Шеремет), із затримкою психічного розвитку (Н.Бабкіна, Н.Білопольська, В.Кісова, Л.Кузнєцова, І.Кулагіна, У.Ульєнкова), розумово відсталих (І.Єременко, О.Кузнєцов, Л.Метієва, Д.Шульженко). Відтак, вивчення мотиваційно-вольової готовності до шкільного навчання дітей шестирічного віку із ЗНМ представляють значний науковий інтерес, а результати дослідження матимуть вагоме практичне значення. Актуальність проблеми для дефектологічної науки та практики, а також її недостатня розробленість зумовили визначення теми дисертаційного дослідження-„Формування мотиваційно-вольової готовності дітей шестирічного віку із загальним недорозвиненням мовлення до шкільного навчання”.У першому розділі - „Теоретичні засади проблеми мотиваційно-вольової готовності до шкільного навчання у психолого-педагогічній літературі” - представлено аналіз наукових концепцій та підходів до визначення поняття мотивації та волі, їх структури; здійснено аналіз структури психологічної готовності до шкільного навчання, описано сутність її мотиваційно-вольового компонента; визначено основні етапи та умови розвитку мотиваційно-вольових компонентів особистості в онтогенезі. У другому розділі - „Експериментальне дослідження особливостей мотиваційно-вольової готовності до шкільного навчання дітей шестирічного віку із загальним недорозвиненням мовлення” - представлено результати аналізу психолого-педагогічної літератури стосовно проблеми формування мотиваційно-вольових компонентів особистості у дітей із ЗНМ; розкрито мету, завдання, обґрунтовано методику констатуючого дослідження, визначено особливості мотиваційно-вольової готовності дітей шестирічного віку із ЗНМ до шкільного навчання. Ці дані дають підстави припускати, що мотиваційно-вольова готовність до шкільного навчання у дітей із ЗНМ формуватиметься недостатньою мірою, своєрідно, із затримкою внаслідок системного мовленнєвого недорозвинення, що призводить до порушення механізмів здійснення вольової регуляції дій, а також до затримки формування мотиваційного компонента учбової діяльності. Було виявлено, що учні із ЗНМ з труднощами виконують дії процесуального самоконтролю: у процесі гри 36,9% дітей дотримуються запропонованих правил упродовж усього дослідження (з НМР - 84,2%), в учбовій ситуації таких дітей 14,2% (з НМР - 42,1%), у процесі виконання завдання за зразком жодна дитина із ЗНМ не дотримується всіх правил (з НМР - 31,6%). Дослідження вольової готовності до шкільного навчання підтвердило позитивні зміни у формуванні самоконтролю у дітей ЕГ: у 80% присутній етап орієнтування у завданні (для порівняння: дітей КГ - 50%), 45% вихованців засвоюють усі компоненти правила (15% дітей КГ), 25% дітей дотримуються правил упродовж усього виконання (дітей КГ - 0%), 55% дітей порівнюють виконане завдання зі зразком (дітей КГ - 20%), 35% дітей самостійно здійснюють підсумкову перевірку та оцінювання (дітей КГ - 0%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ПРЕДСТАВЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА