Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей засобами історіографії - Автореферат

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ ІСТОРІОГРАФІЇРобота виконана у Вінницькому національному технічному університеті, Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України, м. Науковий керівник: Клочко Віталій Іванович, доктор педагогічних наук, професор, Вінницький національний технічний університет, кафедра вищої математики, м. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Романовський Олександр Георгійович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами, м. Захист відбудеться “17” травня 2011 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м.Порівняльний аналіз потреби суспільства у фахівцях технічного напряму та низьким рівнем мотивації навчання студентів під час здобуття професії дав можливість виявити суперечності в досліджуваній проблемі: між завданнями, що поставлені суспільством перед вищою школою у підготовці висококваліфікованих фахівців (інженерів) та низьким рівнем мотивації навчання студентів технічних спеціальностей, їхньою низькою успішністю; між доцільністю використання в навчально-виховному процесі засобів історіографії як способу формування мотивації навчання студентів технічних спеціальностей та недостатністю їх застосування; між недосконалістю навчальних програм, у яких виділяється час лише на поверхове, формальне вивчення теорій та понять, і необхідністю ґрунтовного пояснення походження та розвитку понять для їх усвідомлення та вивчення студентами; між доцільністю гуманізації технічної освіти та недостатньою кількістю методичних засобів, розроблених з цією метою. Вищезазначені суперечності детермінують проблему дослідження, що виступає як підвищення рівня мотивації до навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей за допомогою засобів історіографії. Дослідження цієї проблеми переконують у специфічній неоднорідності та складності понять мотиву, мотивації та мотиваційної сфери. Чаусової охоплює проблеми гендерних особливостей студентів у процесі формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності, дослідженням мотивації дітей у шкільному віці займалася О. Методологічну основу дослідження становлять: гносеологічні основи наукового пізнання, зокрема, теорія про формування мотиваційної сфери особистості, теорія формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності, вікова психологія, загальнонаукові та педагогічні підходи сучасної теорії навчально-виховного процесу у ВНЗ, методологія історії математики, фізики, інженерії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені історії та методології, праці вітчизняних та зарубіжних дослідників.У першому розділі “Теоретичні основи формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей засобами історіографії” проаналізовано праці з проблеми дослідження, розкрито основні підходи до розуміння сутності понять “мотивація”, “мотив”, “мотивування”, “мотиваційна сфера”. Ільїна, мотивація становить систему процесів, що відповідають за спонукання і діяльність; мотивацію також розглядають як процес формування мотиву (І. Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності схарактеризовано в роботі як процес зовнішнього цілеспрямованого впливу на мотиваційну сферу особистості спеціальними прийомами, методами, засобами, в результаті чого утворюється стійкий інтерес до навчальної дисципліни, усвідомлення важливості її вивчення, внутрішнє бажання до саморозвитку, до опанування нових знань. Частина психіки людини, в якій відбувається формування мотивації (усвідомлення потреб, перехід потреб в мотиви - активізування спонукальних сил поведінки і діяння, динамічна та гнучка ієрархієзація мотивів) окреслена нами як мотиваційна сфера. Враховуючи цю думку, до мотивів, які утворюють першу групу мотивів (“позитивну” мотивацію) навчально-пізнавальної діяльності, ми віднесли професійний мотив, мотив набуття знань, мотив “потреба в досягненні”, мотиви, що утворюють другу групу - прагматичний мотив, мотив уникнення неприємностей.Визначаючи мотивацію через мотив, цьому терміну ми надавали значення сукупності факторів, стимулів, потреб, мотивів, які перебувають в активному стані, впливають на лінію поведінки людини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ