Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю - Автореферат

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮРобота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Приходько Микола Ілліч, Запорізький національний університет, завідувач кафедри управління та соціальної педагогіки. Захист відбудеться 21 квітня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м.Так, І.Зайцева розглядала формування мотивації учіння студентів вищих економічних навчальних закладів, П.Лузан - навчально-пізнавальну активність студентів вищих навчальних закладів, О.Пиндик - розвиток пізнавальної активності студентів економічного профілю, Г.Костишина - навчально-пізнавальну діяльність студентів вищих технічних закладів освіти. Недостатня теоретична розробленість проблеми і практична потреба її вирішення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю”. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що процес формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю буде ефективним за таких умов: · організацію навчальної діяльності буде побудовано на принципах особистісно орієнтованого підходу, що сприятиме активізації мотиваційних компонентів особистості через забезпечення субєктної позиції студентів на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному, операційно-пізнавальному і оціночно-рефлексивному, та в процесі самостійної роботи студентів; Для вирішення поставлених завдань і комплексного вивчення даної проблеми використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз, класифікація, систематизація та узагальнення інформації; вивчення досвіду роботи викладачів вищих навчальних закладів для визначення вихідних теоретико-методологічних позицій дослідження і розроблення програми експериментальної роботи; емпіричні: діагностичні, обсерваційні для виявлення рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності; експериментальні (констатуючий та формуючий експерименти) з метою перевірки висунутої гіпотези; проксиметричні для виявлення ефективності зазначених умов формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів; методи кількісної ті якісної обробки експериментальних даних.У першому розділі “Мотиви навчально-пізнавальної діяльності студентів як психолого-педагогічна проблема” розглядаються теоретичні основи єдності мотивації та діяльності людини, наводяться дефініції термінів “мотив”, “мотив навчально-пізнавальної діяльності” та “мотивація”, розглядається зміст та структура мотиву взагалі та мотиву навчально-пізнавальної діяльності зокрема, визначаються основні умови та чинники формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності розглядалася нами як інтегральна характеристика соціально-педагогічного стану особистості, яка може бути визначена певною системою критеріїв і показників, що відбивають як результати навчально-пізнавальної діяльності студентів, так і характер протікання самого процесу навчання. Основними критеріями мотивації навчально-пізнавальної діяльності було визначено: усвідомленість мотивів (показники: ступінь повноти представленості мотиваторів, орієнтування на зовнішні обставини або на внутрішні чинники, повнота усвідомлення структури мотиву, обґрунтованість прийнятих рішень), емоційно-ціннісне ставлення (наявність вираженого пізнавального інтересу як форми прояву потреб і мотивів навчання, домінування зовнішніх або внутрішніх, відповідно до навчальної діяльності, мотивів, оцінку особистісної значущості освіти) й активність особистості в навчально-пізнавальній діяльності (інтенсифікація субєктної позиції особистості в освітньому процесі, рівень особистісних домагань, успішність, самостійність, відповідальність та ініціатива в освітній діяльності).