Формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині (кінець ХІХ – початок ХХ століття) - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Золотухіна Світлана Трохимівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Мельничук Сергій Гаврилович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри початкового навчання та соціальної педагогіки; Захист відбудеться “25” травня 2006р. о _10_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.Протягом століть воно було провідником високого складу почуттів та думок і мало величезний виховний потенціал у формуванні морально-естетичної культури молодого покоління українців. Звернення до історичного періоду кінця ХІХ - початку ХХ століття зумовлено зростанням у цей час уваги педагогічної громадськості до проблеми формування морально-естетичної культури учнівської молоді, а також духовним оновленням та національним відродженням українського хорового мистецтва. Поза увагою дослідників залишилися узагальнення досвіду формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва вищих навчальних закладів означеного історичного періоду й визначення значення світської хорової музики в процесі її формування. Таким чином, актуальність проблеми і відсутність цілісного історико-педагогічного дослідження формування морально-естетичної культури засобами хорового мистецтва з метою творчого використання національного досвіду в сучасних умовах зумовило вибір теми “Формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)”. Мета дослідження - на основі вивчення, систематизації історико-педагогічних джерел, хорознавчої та мистецькознавчої літератури, архівних документів здійснити цілісний аналіз педагогічної теорії та узагальнити досвід формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. хорознавчий мистецтво естетичний архівнийОднак проведений аналіз численних матеріалів засвідчує відсутність на сьогодні цілісного історико-педагогічного дослідження, предметом якого було б формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового співу на Слобожанщині кінця ХІХ - початку ХХ ст., що й зумовило науковий пошук. У другому розділі “Теоретичні питання формування морально-естетичної культури учнівської молоді кінця ХІХ - початку ХХ ст.” розглянуто морально-естетичну культуру як актуальну проблему вітчизняної філософської думки кінця ХІХ - початку ХХ ст.; розкрито сутність поняття “морально-естетична культура” в педагогічній теорії досліджуваного періоду; визначено роль засобів хорового мистецтва у формуванні морально-естетичної культури учнівської молоді. Доведено, що провідна роль хорового мистецтва у формуванні морально-естетичної культури учнівської молоді була зумовлена наявністю в ньому різноманітних засобів (хорові твори різних стилів і жанрів, репертуарні збірки та методичні посібники для занять хоровим співом, музично-педагогічні видання, хоровий спів, концертно-хорова практика), а також посилювалася його демократичністю, багатофункціональністю, гнучкістю в утворенні різних форм співацьких колективів, синтетичною та колективною природою хорового співу, глибоким емоційним впливом на особистість, глибинними національно-культурними традиціями та центральним місцем у музичній культурі українського народу. Виявлено, що на формування морально-естетичної культури молоді засобами хорового співу впливали розвиток професійного та аматорського хорового руху; виникнення численних хорових товариств і поширення їх музично-просвітницької діяльності; організація вокально-хорової освіти; критичне ставлення музично-педагогічної громадськості до негативних явищ у постановці хорової справи в освітніх організаціях (нерозуміння збоку урядових установ виховного значення хорового мистецтва, низький професійний рівень та соціальний статус викладача співу, недостатнє методичне забезпечення навчального процесу); заходи урядових установ, спрямовані на покращення викладання хорового співу та організацію учнівських хорових колективів (обовязкове викладання хорового співу в усіх навчальних закладах, організація музично-педагогічної освіти, видання методичних та репертуарних збірок, надання дипломованому викладачеві співів рівних прав з викладачами інших предметів). У третьому розділі “Досвід формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Основний зміст дисертації