Роль хорового мистецтва у формуванні морально-естетичної культури молоді у період кінця ХІХ – початку ХХ століття. Узагальнення досвіду з означеної проблеми на Слобожанщині. Перспективи використання набутого досвіду в практиці сучасної вищої освіти.
При низкой оригинальности работы "Формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині (кінець ХІХ – початок ХХ століття)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Золотухіна Світлана Трохимівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Відченко Алла Гаврилівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Захист відбудеться “25” травня 2006р. о _10_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.Протягом століть воно було провідником високого складу почуттів та думок і мало величезний виховний потенціал у формуванні морально-естетичної культури молодого покоління українців. Звернення до історичного періоду кінця ХІХ - початку ХХ століття зумовлено зростанням у цей час уваги педагогічної громадськості до проблеми формування морально-естетичної культури учнівської молоді, а також духовним оновленням та національним відродженням українського хорового мистецтва. Узагальнення результатів сучасних наукових пошуків з проблеми формування морально-естетичної культури учнівської молоді дозволяє констатувати, що ця проблема розглядалася в різних напрямах. Поза увагою дослідників залишилися узагальнення досвіду формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва вищих навчальних закладів означеного історичного періоду й визначення значення світської хорової музики в процесі її формування. Таким чином, актуальність проблеми і відсутність цілісного історико-педагогічного дослідження формування морально-естетичної культури засобами хорового мистецтва з метою творчого використання національного досвіду в сучасних умовах зумовило вибір теми “Формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)”.Однак проведений аналіз численних матеріалів засвідчує відсутність на сьогодні цілісного історико-педагогічного дослідження, предметом якого було б формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового співу на Слобожанщині кінця ХІХ - початку ХХ ст., що й зумовило науковий пошук. У другому розділі “Теоретичні питання формування морально-естетичної культури учнівської молоді кінця ХІХ - початку ХХ ст.” розглянуто морально-естетичну культуру як актуальну проблему вітчизняної філософської думки кінця ХІХ - початку ХХ ст.; розкрито сутність поняття “морально-естетична культура” в педагогічній теорії досліджуваного періоду; визначено роль засобів хорового мистецтва у формуванні морально-естетичної культури учнівської молоді. Доведено, що провідна роль хорового мистецтва у формуванні морально-естетичної культури учнівської молоді була зумовлена наявністю в ньому різноманітних засобів (хорові твори різних стилів і жанрів, репертуарні збірки та методичні посібники для занять хоровим співом, музично-педагогічні видання, хоровий спів, концертно-хорова практика), а також посилювалася його демократичністю, багатофункціональністю, гнучкістю в утворенні різних форм співацьких колективів, синтетичною та колективною природою хорового співу, глибоким емоційним впливом на особистість, глибинними національно-культурними традиціями та центральним місцем у музичній культурі українського народу. Виявлено, що на формування морально-естетичної культури молоді засобами хорового співу впливали розвиток професійного та аматорського хорового руху; виникнення численних хорових товариств і поширення їх музично-просвітницької діяльності; організація вокально-хорової освіти; критичне ставлення музично-педагогічної громадськості до негативних явищ у постановці хорової справи в освітніх організаціях (нерозуміння збоку урядових установ виховного значення хорового мистецтва, низький професійний рівень та соціальний статус викладача співу, недостатнє методичне забезпечення навчального процесу); заходи урядових установ, спрямовані на покращення викладання хорового співу та організацію учнівських хорових колективів (обовязкове викладання хорового співу в усіх навчальних закладах, організація музично-педагогічної освіти, видання методичних та репертуарних збірок, надання дипломованому викладачеві співів рівних прав з викладачами інших предметів). У третьому розділі “Досвід формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині кінця ХІХ - початку ХХ ст.” розкрито зміст діяльності хорових колективів середніх та вищих навчальних закладів; визначено напрями та форми роботи музично-просвітницьких та хорових товариств; виявлено специфіку організації підготовки керівників хорів та вчителів співу; накреслено перспективи творчого використання вітчизняного досвіду формування морально-естетичної культури молоді в сучасних умовах.// Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в таких публікаціях
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы