Формування молочної продуктивності у тварин різних генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи - Автореферат

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН ФОРМУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ У ТВАРИН РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ПРИ СТВОРЕННІ СУМСЬКОГО ВНУТРІШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.Вивчення формування молочної продуктивності, взаємозвязок її з екстерєром, відтворною здатністю мають наукове та практичне значення для ведення подальшої селекційної роботи з сумським типом української чорно-рябої молочної породи, що й визначає актуальність теми дисертаційної роботи. Дисертаційна робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН за темами: «Удосконалити внутріпородну структуру української чорно-рябої молочної породи та консолідувати генотипи тварин на базі генетико-популяційних методів і біотехнології» (№ держреєстрації 0104U007642, 2004-2005 рр.) та «Консолідувати внутріпорідні типи української чорно-рябої молочної породи за основними господарськи корисними ознаками з метою одержання тварин з надоями 7-8 тис. кг і вмістом жиру 3,6-3,8% та удосконалити її генеалогічну структуру» (№ держреєстрації 0106U005843, 2006-2007 рр.). Метою роботи було дослідити особливості формування молочної продуктивності корів проміжних та кінцевих генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Обєктом досліджень є селекційні процеси, які відбувалися при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Уперше проведено комплексні наукові дослідження і доведена можливість підвищення генетичного та продуктивного потенціалу корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи на основі розробленої селекційної програми з використанням голштинської породи західноєвропейської та американської селекцій.Тварини вихідної лебединської породи статистично вірогідно переважали за живою масою при народженні: помісей F1 на 4,9% (Р<0,001), F2 - на 8,2% (Р<0,001), F3 - на 5,3% (Р<0,05). У шестимісячному віці помісі F3 за розведення «у собі» мали меншу живу масу в порівнянні з тваринами всіх груп, при цьому статистично достовірно поступалися тваринам F1 (Р<0,01) та F3 (Р<0,01) поколінь. У цілому слід констатувати, що тварини F3 за розведення «у собі» відрізнялися від тварин вихідної лебединської породи екстерєрними особливостями, які характеризують їх як тварин молочного напрямку продуктивності. Корови-первістки вихідної лебединської породи мали найменшу живу масу серед тварин усіх груп (485±5,5 кг), причому різниця з тваринами третього покоління була достовірною (Р<0,01). За вмістом жиру в молоці корови-первістки лебединської породи переважали помісей F2, F3 та тварин F3 за розведення «у собі», помісі F1 навіть переважали тварин вихідної породи, але ця різниця була недостовірною.Результати наших досліджень свідчать, що телички сумського типу мали такі показники живої маси: при народженні 30,8±0,2 кг; у 3 місяці - 87,1±1,4 кг; у 6 місяців - 146±2,8кг; 9 місяців - 198,6±3,7кг; 12 місяців - 249,1±4,7 кг; 15 місяців - 294,0±4,6 кг; 18 місяців - 344,8± кг. Вони від народження до 3-місячного віку становили: 182,5±4,1%; від 3-до 6-місячного віку 68,4±2,8%; від 6-до 9-місячного віку 36,1±1,2%; від 9-до 12-місячного віку 25,7±1,2%; від 12-до 15-місячного віку 18,7±1,3%; від 15-до 18-місячного віку - 17,9±1,2%. Переважна більшість індексів будови тіла характеризує корів-первісток сумського типу як тварин молочного напрямку продуктивності: індекс довгоногості склав 47,4±0,28%; розтягнутості - 113,5±0,64%; грудний - 61,5±0,7%; збитості - 128,5±0,95%, тазогрудний - 83,0±1,13%; костистості - 16,4±0,14%. Дочки бугая-плідника Звездний 5529 переважали ровесниць за надоями на 1856 кг молока, тоді як плідник був поліпшувачем як за вмістом жиру, так і за вмістом білка в молоці, а за кількістю молочного жиру та білку в молоці дочок він перевершував інших бугаїв-плідників. За вмістом жиру в молоці дочок перевагу мав бугай-плідник Бріг 790, його дочки переважали ровесниць на 0,54 % жиру в молоці, а дочки бугая-плідника Звездний 5529 також перевершували ровесниць за вмістом білка в молоці на 0,06%.У тварин вихідної лебединської породи та помісей різних поколінь статистично достовірного впливу живої маси теличок у різний віковий період на майбутню їх молочну продуктивність не встановлено. У них жива маса у вісімнадцятимісячному віці та при першому осіменінні достовірно впливає на майбутню молочну продуктивність за першу лактацію. Інтенсивне використання поліпшуючих порід суттєво вплинуло на ріст та розвиток корів поліпшуваної породи, починаючи від помісей першого покоління й закінчуючи коровами-первістками помісей третього покоління. Тварини F3 за розведення «у собі» мають живу масу, яка відповідає цільовим стандартам для типу - 502±7,8 кг.