Методологічні положення теорії управління ефективністю підприємства. Модель мотивації персоналу для комплексного вирішення завдань управління ефективністю за основними напрямами. Рекомендації з вибору та використання програмно-інформаційних засобів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ та ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ досліджень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Формування механізму управління ефективністю підприємства (на прикладі харчової промисловості) Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствамиПри скороченні випуску продукції і економії ресурсів ефективність стає важливим обєктом процесу управління, в якому є необхідною участь не лише керівництва підприємства та його працівників, але й держави, чия функція має полягати в сприянні підприємствам в здійсненні управління ефективністю своєї діяльності. Жорстка внутрішня і міжнародна конкуренція, постійна зміна запитів споживачів і прискорений технологічний прогрес вимагають від підприємств даної галузі безперервного і стійкого зростання ефективності діяльності, забезпечення якого можливо лише за умови використання сучасних ринкових методів оцінки, аналізу і управління ефективністю підприємства. Дослідження виконувались згідно планів науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: “Управління трансформаційними процесами в промисловому секторі України” (2005-2008 рр., номер державної реєстрації 0105U007209), де автором обґрунтовано концептуально-методологічні положення сучасної теорії управління ефективністю підприємства; “Обліково-аналітичні інструменти інноваційної трансформації промислового сектору економіки України” (2007-2009 рр., номер державної реєстрації 0106U013171), де автором розроблено систему оцінки ефективності підприємства та методичні положення з трьохрівневого аналізу ефективності промислового виробництва; “Формування стратегії організаційного розвитку субєктів господарювання в умовах глобалізації світової економіки” (2009-2010 рр., номер державної реєстрації 0109U002626), де автором розроблено організаційний механізм управління ефективністю підприємства, а також відповідно до гранту Президента України за темою “Формування механізму оцінки і управління ефективністю промислового підприємства” (затверджений розпорядженням Президента України № 336/2008 від 16.12.2008 р., НДР GP/F27/0108), де автором розроблено методологічні та методичні положення з формування загального механізму управління ефективністю промислового підприємства. Для вирішення поставлених завдань були використані різні методи дослідження: ретроспективний і системний аналіз - при дослідженні та систематизації теоретичних і методологічних положень з оцінки, аналізу і управління ефективністю; економіко-математичне моделювання - при розробці і оцінці комплексного вимірника економічної ефективності; дедуктивний метод, детерміновані і стохастичні економетричні методи (методи найменших квадратів, стохастичний граничний аналіз), непараметричні методи статистичного і економічного аналізу (індексні методи, аналіз середовища функціонування, метод оболонки вільного розміщення), методи математичного програмування (лінійного і цілочисельного програмування), двокритеріальний аналіз ефективності - при розробці аналітичного і методичного забезпечення управління ефективністю промислових підприємств та аналізі ефективності підприємств харчової промисловості України; системний аналіз, індексний метод, модульний метод розробки алгоритмів, організаційне проектування і управлінське моделювання - при виробленні методичних і організаційних нововведень з формування механізму управління ефективністю підприємства. Конкретні результати дослідження, які характеризують його наукову новизну, відображено в наступних теоретичних, методологічних і методичних розробках: Вперше: - розроблено та обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні положення з варіативного бенчмаркингу ефективності: введено поняття «варіативний бенчмаркинг ефективності», що розглядається як метод управління, який використовує різні види бенчмаркингу та різні джерела удосконалення задля підвищення ефективності діяльності підприємства; сформульовано основні принципи, умови і проблеми, що вирішуються різними видами бенчмаркингу; запропоновано модель здійснення зовнішнього бенчмаркингу, що дозволяє зєднати воєдино декілька основних функцій менеджменту і чітко розбити процес управління ефективністю на ряд етапів; розроблено методику здійснення внутрішнього бенчмаркингу на промисловому підприємстві, що забезпечує безперервність процесу управління ефективністю; вироблено алгоритм здійснення вибору виду бенчмаркингу в конкретній господарській ситуації; сформульовано економічні критерії міжнародного бенчмаркингу ефективності;Встановлено, що використання одномірних показників ефективності (продуктивності праці, фондовіддачі й ін.) дає можливість зробити певні висновки про окремі аспекти діяльності підприємств і динаміку їхніх змін, але, крім особливих випадків, не дозволяє надати загальну (інтегровану) оцінку ефективності підприємства як складної системи, що залежить від безлічі факторів, та ранжувати підприємства галузі за рівнем ефективності.