Формування механізму стимулювання праці в перехідній економіці: проблеми теорії і практики - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукРобота виконана на кафедрі політичної економії облікових факультетів Київського національного економічного університету Міністерства освіти України Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Київський національний економічний університет, професор кафедри політичної економії облікових факультетів Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії доктор економічних наук, професорНадія на автоматичний вплив ринку праці на вирішення економічних проблем не виправдалась, навпаки, безсистемне реформування економіки України вкрай загострило проблеми стимулювання праці. Відсутність серйозних теоретичних і практичних розробок з питань соціального партнерства в перехідний період до ринку обумовила розповсюдження на багатьох підприємствах надмірно індивідуалізованих систем оплати і преміювання,які не впливають на зростання продуктивності праці, бо не містять в собі достатніх мотиваційних стимулів. Аналізу проблем взаємозвязків “фінансовий механізм перехідної економіки - механізм стимулювання праці” також не приділяється належна увага. Практика реформування української економіки свідчить, що теоретичного аналізу насамперед вимагають такі проблеми: вплив особливостей перехідного періоду та сучасного стану ринку праці в Україні на реалізацію форм і систем стимулювання праці; відображення в стимулюванні праці змін у змісті, характері і суспільній формі праці та протиріч нових форм власності і господарювання; особливості використання видів стимулювання якості, продуктивності та інтенсивності праці; роль держави у регулюванні стимулювання праці та його вплив на становлення цивілізованого ринку праці в Україні. У роботі проведене комплексне дослідження теоретичних проблем стимулювання праці в перехідний період до ринку, що дозволило одержати наукові результати, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора: 1) доведено, що в умовах перехідної економіки механізм стимулювання праці регулюється водночас законами ринку, законом розподілу за витратами і результатами праці та законом вартості робочої сили; сформульовані положення щодо особливостей використання цих законів в механізмі стимулювання праці в українській економіці;У процесі становлення ринку праці в Україні можна виділити три етапи: 1) формування квазіринку (або фраґментарного ринку) праці, при якому тільки у деяких секторах економіки мінімальна заробітна плата досягає рівня прожиткового мінімуму, а рівень зареєстрованого і прихованого безробіття становить 25-30% робочої сили; 2) формування недосконалого ринку праці, при якому у більшості галузей економіки мінімальна зарплата дорівнюватиме мінімальному споживчому бюджету, а рівень безробіття не перевищуватиме 15% робочої сили; 3) формування цивілізованого ринку праці на макро-, мезо-і мікрорівнях, для якого характерним є достатньо високий рівень зайнятості (рівень безробіття неповинен бути більшим 10% робочої сили), динамічне зростання продуктивності та якості праці, що забезпечить підвищення рівня мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму. Економічне протиріччя стимулювання праці в умовах перехідної економіки полягає у необхідності використовувати як ринкові, так і позаринкові методи залучення людей до праці. Вказане протиріччя поки недостатньо враховується при формуванні ринку праці в Україні, що деформує механізм стимулювання праці. Формування механізму стимулювання результативності праці, адекватного умовам перехідної економіки, повинно відображати не тільки тенденції у розвитку ринку праці, а й зміни у змісті, характері та суспільній формі праці. У системі категорій суспільної праці при переході до ринку можна виділити наступні групи категорій: 1) загальні (або основні) категорії, які характеризують суспільну працю у різних соціально-економічних системах (суспільна форма праці, характер праці, зміст праці); 2) специфічні категорії, за допомогою яких оцінюється ефективність використання праці окремої людини або групи людей з того чи іншого боку витрат робочої сили і отриманого при цьому результаті (ефективність праці, якість праці, продуктивність праці, інтенсивність праці, якість роботи, результативність праці); 3) категорії кількісної характеристики праці, за допомогою яких витрати праці отримують суспільну оцінку (кількість праці, складність праці, важкість праці, напруженість праці, міра праці).У найбільш загальному вигляді механізм стимулювання є сукупністю форм зовнішнього впливу на працівника, за допомогою яких субєкти стимулювання праці розвязують протиріччя у процесі залучення різних (за освітою, кваліфікацією, ментальністю тощо) трудівників до неоднакових за змістом видів праці.