Формування механізму державного регулювання інвестиційних процесів в економіці України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняЗахист відбудеться 7 червня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, Київ-57, вул. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, Київ-57, вул. Дисертацію присвячено розробці й обґрунтуванню теоретично-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державного регулювання інвестиційних процесів в економіці України. Запропоновано модель взаємодії ринкових стимулів стосовно інвестиційного процесу на основі їх класифікації за походженням і сферою впливу. Удосконалено класифікацію складових механізму стимулювання інвестиційного процесу шляхом групування важелів та інструментів на ринкові, неринкові і частково-ринкові; методику оподаткування прибутку підприємств з метою стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку промисловості України, а також теоретико-методологічні засади формування і розвитку інвестиційної політики держави шляхом виділення пріоритетних напрямів її розвитку.Для забезпечення стабільного розвитку економіки й досягнення Україною конкурентоспроможності на світовому ринку виникає потреба у значному надходженні інвестиційних ресурсів в економіку і їх оптимальному розподілі з урахуванням балансу між короткотерміновою рентабельністю і стратегічними завданнями щодо розвитку національної економіки України. Перехід до переважно ринкових методів активізації інвестиційного процесу в Україні неможливий без становлення сучасної інституціональної інфраструктури ринку капіталу; посилення державного контролю за ціноутворенням у природних монополіях з метою зміни несприятливого для обробної промисловості співвідношення цін на сировину і готову продукцію, що знижує конкурентоспроможність продукції українських підприємств; участі держави в компенсуванні фінансового ризику інвестицій за рахунок як удосконалення законодавства, так і часткового гарантування інвестицій. Ґрунтовне дослідження різних аспектів державного регулювання інвестиційних процесів в економіці України здійснили у своїх працях І.В.Алексєєв, Ю.М.Бажал, В.Г.Бодров, С.О.Біла, О.В.Величко, В.Є.Воротін, А.П.Гріневич, М.Х.Корецький, І.І.Кукурудза, Н.М.Магера, В.Ф.Мартиненко, А.В.Мерзляк, В.Г.Федоренко, С.М.Чистов, Ю.П.Шаров, В.В.Юрчишин та ін. Більш глибокого дослідження потребують проблеми підвищення ефективності заходів щодо державного регулювання інвестиційних процесів як основного чинника становлення ринкових відносин і подальшого розвитку економіки України. У роботі використано методи: порівняльно-ретроспективний - для дослідження еволюції постановки проблеми й послідовності її вирішення; абстрактно-логічний - для теоретичного і методологічного узагальнення, зясування сутності, місця і ролі державного регулювання інвестиційної діяльності в економіці України, формування висновків; системно-аналітичний - для аналізу сучасного стану державного управління інвестиціями в Україні; розрахунково-конструктивний та експериментальний - для розробки системи концептуальних положень і заходів щодо державного регулювання інвестиційних процесів.У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи державного регулювання інвестиційної діяльності” - розглянуто основні теоретичні положення щодо економічної сутності державного регулювання інвестиційних процесів в економіці. У розділі визначено, що під інвестиціями варто розуміти всі види майнових та інтелектуальних цінностей, власник яких вкладає їх в обєкти підприємницької діяльності з метою одержання доходу. Наявність і розмір внутрішніх джерел інвестицій впливає на норму виробничого накопичення, а вона, у свою чергу, формує внутрішні джерела для майбутнього використання (звязок 1). Крім того, внутрішні джерела фінансування одного підприємства можуть стати зовнішніми для іншого, а їх наявність у підприємства, безумовно, знижує попит на зовнішні інвестиційні ресурси, а отже, і загальний попит на інвестиції на ринку (звязок 2). Серед внутрішніх факторів, що стримують активність інвестиційних процесів, необхідно виділити такі: зниження фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів, а також субєктів господарювання і населення; недосконалість і часта зміна законодавчої і нормативно-правової бази; недосконалість фінансово-кредитної системи; слабка розвиненість ринку капіталів; відсутність системи страхування ризику інвесторів і нестабільна політична ситуація; зростаючий рівень корупції і “тінізації” економіки.Проведений аналіз наукових праць з проблем державного регулювання інвестиційних процесів в економіці Україні свідчить, що останнім часом державне управління як наука інтенсивно розвивається в напрямі теоретико-методологічного забезпечення інвестиційної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ