Прискорення процесів глобалізації та вимоги до функціонування суб’єктів економічних відносин. Формування моделей взаємодії суб’єктів на умовах партнерства. Злиття та поглинання між окремими компаніями. Основні підходи до визначення міжфірмової взаємодії.
При низкой оригинальности работы "Формування міжнародних партнерських відносин у світовій економіці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Формування міжнародних партнерських відносин у світовій економіціПроблематика взаємодії субєктів міжнародних економічних відносин на умовах партнерства поглиблюється існуючими термінологічними суперечностями щодо розуміння суті партнерських відносин у світовій економіці, невизначеністю ідеї партнерства як універсального способу взаємодії в умовах зростаючих процесів інтернаціоналізації і транснаціоналізації національних економік, необхідністю створення оптимальних моделей партнерської взаємодії як на рівні міжкраїнних так і міжфірмових відносин окремих субєктів господарювання та потребує методологічного забезпечення і практичного втілення. Відсутність чіткого визначення поняття «партнерських відносин» призводить до розмивання суті партнерства та у деяких випадках до невірного трактування цього терміну у міжнародній економіці. При цьому, пропонуємо наступні складові, що дозволяють виділити окремі особливості партнерських відносин: (1) вони реалізуються на довгостроковій основі, (2) здійснюються на всіх рівнях світогосподарської взаємодії, включаючи відносини «країна-міжнародні організації», двосторонні та багатосторонні відносини між країнами, окремими регіональними утвореннями та підприємствами, (3) на їх формування впливають не лише економічні, але і політичні, соціальні чинники. Як і міжнародне економічне співробітництво, міжнародне партнерство характеризується, перш за все, міцними і тривалими звязками між рівноправними субєктами для досягнення спільних цілей та здійснюється на мегарівні міжнародними обєднаннями та організаціями, на макрорівні - державами і охоплює співпрацю у політичній, економічній, соціальній сферах, транскордонну взаємодію партнерських обєднань субєктів господарювання з різних регіонів (як правило з регіонів двох сусідніх держав) на мезорівні, а також співробітництво між компаніями (стратегічні альянси) та фірмами на мікрорівні, що характеризуються погодженим управлінням, загальними вигодами і створенням нової цінності для обох (усіх) партнерів. У свою чергу, типологізація міжнародних партнерських відносин стосовно виокремлення та дефініціювання типів активних учасників партнерських відносин (субєктів) та співвідношення між ними, дозволила виділити принаймні чотири структурних рівні економічної взаємодії в межах світового господарства: мега-, макро-, мезо-і мікрорівень, або міжнародний, міжкраїнний, регіональний, національний і рівень підприємства чи фірми.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
