Формування м’ясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі (за матеріалами проведеного породовипробування) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ Формування мясної продуктивності тварин різних порід великої рогатої худоби в онтогенезі (за матеріалами проведеного породовипробування)Наукові консультанти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Буркат Валерій Петрович Інститут розведення і генетики тварин НААНУ; доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу Інституту розведення і генетики тварин НААНУ. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Пелехатий Микола Сергійович, завідувач кафедри розведення, генетики тварин і біотехнології Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України; Захист відбудеться 7 травня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААН України за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с.На сучасному етапі ведення галузі необхідними є знання закономірностей формування якісних параметрів м?ясної продуктивності тварин у процесі онтогенезу, що дозволить селекціонерам, виробникам і переробникам прогнозувати та моделювати розвиток кількісних і якісних ознак та показників м?ясної продукції залежно від віку, живої маси та породи (В.П. Стратегічним напрямом розвитку мясного скотарства в Україні у нових економічних умовах ринково-підприємницького господарювання має бути рентабельне виробництво конкурентоспроможної яловичини існуючих та створених в Україні нових породних ресурсів на основі реалізації генетичного потенціалу, визначення якого ґрунтується на комплексній оцінці з використанням екстерєрних показників (Иванов М.Ф., 1936; М.З. Проте значний науковий і практичний інтерес представляє визначення ступеня закономірної залежності між масою туші бугайців і вмістом у ній мякоті, білка, жиру, вологи, амінокислот з оцінкою показників ніжності та кольору мяса (В.М. Дослідження виконувалися згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук за № 436/121 від 10 грудня 2003 року та були складовою частиною державної програми науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН “Удосконалити існуючі та вивести нові мясні породи і типи великої рогатої худоби з використанням сучасних методів генетики і біотехнології” у 2001-2005 роках (№ державної реєстрації 0101U003120) та “Розробити систему генетико-популяційного аналізу мікроеволюційних процесів при удосконаленні генофонду сільськогосподарських тварин” у 2007-2008 роках (№ державної реєстрації 0107U005148). Вперше на загальнодержавному рівні проведено широкомасштабне породовипробування 19 порід великої рогатої худоби, яких розводять в Україні, отримано вичерпні відповіді з питань порівняльної оцінки детальних екстерєрно-конституційних особливостей, забійних і мясних якостей, морфологічного складу півтуш, хімічного складу та кулінарно-технологічних якостей мяса, амінокислотного складу білків найдовшого мяза спини, гістологічної структури шкіри та її технологічних якостей.Характеризуючи вітчизняну сіру українську худобу, можна констатувати помірний ріст бугайців до 15-місячного віку, коли середня жива маса у них становила 400,7 кг при середньодобових приростах 867 г, а в період 6-12 місяців - 781 г. Після 18-місячного віку спостерігалася певна активізація обмінних процесів і бугайці цієї породи у дворічному віці мали живу масу на рівні інших мясних порід - 631 кг. Тварини південної мясної породи за живою масою переважали бугайців знамянського типу у віці 15 місяців на 38,6 кг. Середньодобові прирости тварин цієї породи від народження до 12-місячного віку становили 990 г, у період 12-15 місяців - 1106 г. Прогнозування живої маси для бугайців усіх порід здійснювали за період вирощування від народження до 12-місячного віку, при цьому за прогнозовану була взята жива маса у віці 24 місяці.Підвищення інтенсивності росту бугайців переважної більшості досліджуваних порід спостерігалося у віці 12-18 місяців, за винятком пізньостиглих мясних (сіра українська) та спеціалізованих молочних (айрширська, українська червоно-ряба молочна). Будова тіла тварин усіх порід і типів змінювалася непропорційно в межах кожної оцінюваної екстерєрної ознаки. У бугайців молочних порід маса парної туші в 15-місячному віці складала 203,7-218,0, в 24-місячному - 291,8-318,7, молочно-мясних порід - відповідно 217,1-246,4 і 296,4-339,5 кг та мясних порід - 200,2-266,5 і 295,5-370,8 кг. За показником забійного виходу міжпородна різниця у бугайців молочних порід з віком знижувалася і у 15-місячному віці складала в середньому 4,84 , у 18-місячному - 3,55 , у 21-місячному - 1,38 та у 24-місячному віці - 1,33 %, комбінованих порід - відповідно 2,42, 0,83, 1,20 і 0,83 % та мясних порід - 2,26, 4,91, 3,08 та 2,12 %.