Формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів - Курсовая работа

Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко висловлювати свої думки, а з іншого боку - розвивати уяву та інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат і вгадати шлях рішення). Сьогодні математика як жива наука з багатобічними звязками, робить значний вплив на розвиток інших наук і практики, також є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особи. Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, в першу чергу абстрактного мислення, здібності до абстрагування і уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" обєктами. В процесі вивчення математики в найбільш чистому вигляді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність. Одне із найважливіших завдань, що стоїть перед вчителем початкових класів, є розвиток самостійної логіки мислення, яка дозволила б дітям будувати висновки, приводити докази, вислови, логічно звязані між собою, робити вивід, обґрунтувавши свої думки.Сучасний рівень розвитку суспільства і, відповідно, відомості, почерпнуті з різних джерел інформації, викликають потребу вже у молодших школярів розкрити причини та суть явищ, пояснити їх, тобто відвернуто мислити. Питання про розумові можливості молодшого школяра в різний час вирішувалося по-різному. В результаті ряду досліджень зясувалося, що розумові можливості дитини ширші, ніж передбачалося раніше, і при створенні умов, тобто при спеціальній методичній організації навчання, молодший школяр може засвоювати абстрактний теоретичний матеріал. Взагалі, що стосується поняття «мислення», то слід зазначити декілька поглядів. По-перше, як указує тлумачний словник С.І.Ожегова, мислення - це “здатність людини міркувати, що є процесом віддзеркалення обєктивної дійсності в уявленнях, думках, поняттях”.Під логічним мисленням розуміється здатність і уміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спростування як побудова міркування з використанням різних логічних схем - індуктивної або дедуктивної). Практика показує, що якщо прості логічні дії до певної міри формуються у кожної людини стихійно (хоча очевидно, що спеціальна методична робота в цьому напрямі різко підвищує рівень сформованості цих дій), то складені логічні операції, що мають складніший і комплексний характер, у більшості людей самих по собі не формуються, їх розвиток вимагає спеціальної цілеспрямованої методичної роботи. Цей, здавалося б, лежачий на поверхні висновок тільки останніми роками починає привертати до себе увагу методистів, і те, головним чином, фахівців з навчання математиці в старших класах.Учням пропонується завдання, вони знайомляться з нею і разом із вчителем аналізують умову і вирішують її. Якщо дати це завдання через день-два, то у частини учнів може знову викликати затруднення при рішенні. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дія в задачі). Систематичне використання на уроках математики і позаурочних занять спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, організованих відповідно до приведеної вище схемі, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.Одне з найважливіших завдань, що стоїть перед вчителем початкових класів, є розвиток самостійної логіки мислення, яка дозволила б дітям будувати висновки, приводити докази, вислови, логічно звязані між собою, робити вивід, обгрунтувавши свої думки. Якщо граф - схеми, які описують лінійний процес, можна використовувати вже при вивченні теми «Складання і віднімання в межах 10», то блок - схеми, які описують розгалужений і циклічний процеси, - пізніше, при розгляді концентра «Сотня», так як учні оволодівають прийомами усних обчислень і можливості застосування блок - схем тут ширше. Після вивчення теми «Дерево можливостей» по інформатиці в ігровому матеріалі, такі завдання вирішуємо способом перебору за допомогою дерева можливостей на числовому матеріалі. Проаналізувавши олімпіадні завдання, слід зазначити що підбираються вони по наступних напрямах:-числові ряди, закономірності, ребуси;-«текстові» завдання (класичні арифметичні завдання);-логіка (зокрема алгоритмізація);-геометрія (завдання на наочно - образне мислення: «разрезалки», «складалки», «розгортки» і т. д.)-комбінаторика (завдання на перебір варіантів);-творче завдання. Завдання: підвищують розвиток логічного мислення учнів; озброюють їх навиками вирішення нестандартних завдань; значно розширюють і заглиблюють знання про нестандартні завдання; формують емоційну сприйнятливість; формуют

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи

1.1 Особливості мислення молодших школярів

1.2 Логічне та алгоритмічне мислення

Розділ 2. Методичні основи

2.1 Розвиток логічного та алгоритмічного мислення

2.2 Експериментальна перевірка

2.3 Ігри та вправи, що розвивають мислення

Висновки

Список використанної літератури