Формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукДисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження процесу формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера ЗС України. Аналіз якісних та кількісних показників, що характеризують компоненти лідерської спрямованості, а також дослідження загальних тенденцій їх зміни дозволили створити експериментальну модель формування лідерської спрямованості курсантів у процесі їх навчання та службової діяльності. Формування лідерської спрямованості може здійснюватись у межах існуючих навчальних планів ВВЗО завдяки позитивним змінам у величині її компонентів, перш за все, стійкості, рівня задоволеності та мотивації. Цель работы обусловила следующие задачи: обосновать содержание и структуру лидерской направленности личности будущих офицеров, выявить особенности формирования лидерской направленности курсантов вузов и ее динамику за время обучения, разработать модель формирования лидерской направленности и проверить ее эффективность. Учитывая особенности служебной деятельности офицера ВС Украины, в диссертации разработана структура его лидерской направленности, которая состоит из шести компонентов: “специфичность”, “устойчивость”, “интенсивность”, “широта мотивации”, “действенность” и “уровень удовлетворенности”.Актуальність теми дослідження полягає у якісно новій соціально-психологічній ситуації, що склалася у Збройних Силах України, яка, у свою чергу, обумовлена складністю та суперечливістю сучасних процесів політичного, соціально-економічного та духовного реформування українського суспільства. Сюди ж належить і недостатня компетентність та непідготовленість багатьох військових керівників до роботи у нових умовах, коли виникає необхідність розвязання складних та неординарних завдань, повязаних з реорганізацією існуючих та становленням нових моделей та структур управління у військовій сфері, комерціалізацією військової діяльності, відсутністю необхідних джерел фінансування з метою забезпечення нормальної життєдіяльності військових колективів та підтримки високої боєздатності Збройних Сил нашої держави. Сучасні теоретико-методологічні дослідження та практика роботи вищих військових закладів освіти (ВВЗО) показали, що у підготовці військових фахівців існує ряд суперечностей: між психологічним і соціальним ідеалом офіцера та реальним рівнем сформованості лідерської спрямованості випускників вищих військових закладів освіти; Отже, важливе соціальне і практичне значення проблеми формування лідерської спрямованості у майбутнього офіцера ЗС України та недостатня її наукова розробка у військово-психологічній літературі обумовили тему нашого дослідження. Гіпотеза дослідження: формування основних складових лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України дозволить підвищити інтерес до спеціальності, розкрити творчий потенціал професії офіцера, сформувати готовність до виконання командирських функцій, а також обєднати можливості всіх навчальних дисциплін, спрямувавши їх на розкриття цілісного змісту військової діяльності.У вступі обґрунтовується актуальність дослідження проблеми формування лідерської спрямованості майбутнього офіцера ЗС України, формулюються обєкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження, дається стисла характеристика методів дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, визначаються особистий внесок автора і звязок дисертаційної роботи з науковими програмами та планами, називаються шляхи апробації результатів дослідження, наводяться дані про публікації. Паригін (1975) та інші дослідники розуміють лідерство як процес і засіб організації групової діяльності, спрямований на досягнення цілей в оптимальні терміни і з оптимальним ефектом. Лідерство розуміють насамперед як деяку загальну якість групи, що, з одного боку, тісно повязана з іншими її якостями, а з іншого - може характеризувати не тільки групу в цілому, але й розглядатися через кожну з її підструктур (Л.І. “Тип спрямованості” є відображенням структури лідерства у військовому колективі, яку можливо представити як два паралельних напрями його розвитку: напрям інструментального лідерства з відповідною ієрархічною організацією лідерів за ознакою найбільшого впливу і внеску у розвязання групових завдань або досягнення мети групи, та напрям експресивного лідерства, який передбачає певну діяльність у емоційній сфері. Розглядаючи лідерство як спосіб поведінки та діяльності майбутнього офіцера у соціальній групі, спрямованих на досягнення мети загальногрупової діяльності, реалізацію цінностей, що притаманні її членам, координацію процесу функціонування та розвитку групи, можна передбачити наявність мотивації цієї поведінки і діяльності.Лідерська спрямованість особистості офіцера ЗС України - це складне динамічне утворення, яке необхідно розглядати як систему усіх взаємодоповнювальних компонентів, кожен з яких відзначається ієрархічною побудовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ