Формування культури життєвого самовизначення старшокласників засобами освітнього тренінгу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУ роботі визначено теоретико-методологічні основи понять “самовизначення” “життєве самовизначення”, “культура особистості”, “культура життєвого самовизначення”, які існують у різних галузях гуманітарної науки, представлено механізми формування культури життєвого самовизначення старшокласників, проаналізовано потенціал освітнього тренінгу як засобу формування культури життєвого самовизначення. Презентовано зміст, структуру, механізми та соціально-педагогічні умови впровадження в практику загальноосвітніх навчальних закладів інтегративного курсу “Культура життєвого самовизначення”. Ключові слова: самовизначення, життєве самовизначення, культура особистості, культура життєвого самовизначення, освітній тренінг, інтегративний курс “Культура життєвого самовизначення”. Проведенный анализ философских, психологических, педагогических, культурологических подходов позволил определить, что культура жизненного самоопределения - это интегральная характеристика личности, которая свидетельствует о степени ее жизненной компетентности, восприятия себя субъектом собственной жизни на базе сформированных жизненных смыслов, позиций, планов и проявляется в готовности личности осуществлять жизненные выборы, программу и нести за них ответственность. Теоретически обоснована и экспериментально подтверждена эффективность социально-педагогических условий формирования культуры жизненного самоопределения, а именно: учет возрастных, социокультурных особенностей старшеклассников; наличие разработанных и апробированных образовательных тренингов с научно-методическим обеспечением; существование программы предварительной подготовки педагогов-тренеров из числа социальных работников, социальных педагогов, психологов, преподавателей, учителей, а также их научно-методическое обеспечение и сопровождение; создание общими усилиями педагогов, старшеклассников, родителей образовательного пространства, в котором культивируется осознание себя субъектом собственной жизни, способность к постоянному саморазвитию, жизнетворчеству, активной общественной позиции и социальному партнерству.З огляду на це, важливою сучасною педагогічною проблемою є формування культури життєвого самовизначення, від рівня та якості якої залежить здатність особистості до здійснення значимих життєвих виборів; визначення свого місця у різних сферах життєдіяльності; успішність реалізації життєвих планів. Культурологічний підхід обґрунтовує, що людина, здійснюючи моральні й ціннісні вибори, формуючи цілі діяльності та визначаючи способи, засоби їх досягнення, спирається на власні уявлення про культуру та її форми, проектуючи тим самим їх на соціум в цілому, на взаємодію зі світом, з людьми і виступає субєктом культури (М. Залишається не вирішеним і питання, повязане з визначенням сутності поняття “культура життєвого самовизначення”, обґрунтуванням педагогічного процесу, шляхів та технологій формування культури життєвого самовизначення особистості у загальноосвітніх навчальних закладах. Таким чином, недостатня теоретична та методична розробленість проблеми, її актуальність і соціально-педагогічні протиріччя, потреби практики зумовили вибір теми дослідження: “Формування культури життєвого самовизначення старшокласників засобами освітнього тренінгу”. Гіпотеза дослідження: процес формування культури життєвого самовизначення старшокласників засобами освітнього тренінгу забезпечується сукупністю таких соціально-педагогічних умов: використання інтерактивного (субєкт-субєктного) навчання; врахування вікових, соціокультурних особливостей старшокласників; забезпечення соціального партнерства педагогів, старшокласників, батьків; впровадження інтегративного курсу для учнів загальноосвітніх шкіл “Культура життєвого самовизначення”; розробки програми підготовки педагогів-тренерів.У першому розділі - “Теоретичні основи культури життєвого самовизначення старшокласників” представлено теоретичні основи проблеми самовизначення, життєвого самовизначення, культури життєвого самовизначення; репрезентовано авторське визначення поняття “культура життєвого самовизначення”, схарактеризовано механізми формування та психологічні, педагогічні та соціальні складники процесу формування культури життєвого самовизначення у сучасних старшокласників. Ясперс та ін.) доведено, що існують різні підходи до тлумачення понять “самовизначення”, “життєве самовизначення”, “культура життєвого самовизначення”. Згідно з філософською позицією у самовизначенні людини вирізняють три сторони - онтологічну (передбачає визначення людиною себе в бутті, в житті), гносеологічну (передбачає усвідомлення себе як особистості, самопізнання своєї індивідуальності, пізнання системи своїх ставлень у суспільстві, його вимог до себе) і морально-ціннісну (повязана з визначенням людини як моральної істоти - людини культури засобами емоційного сприйняття цінностей, їх аналіз, оцінка і вибір тих, які стають ціннісною основою для “провідної лінії життя”).

2. Основний зміст дисертації