Формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів - Автореферат

Уманський державний педагогічний університет імені Павла ТичиниРоботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Побірченко Наталія Семенівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, ректор. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Омельченко Світлана Олександрівна, Словянський державний педагогічний університет, завідувач кафедри теоретичних та методичних основ фізичного виховання і реабілітації; Захист дисертації відбудеться 18 травня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: (20300, Черкаська обл., м.Формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів відбуватиметься більш ефективно за таких педагогічних умов: розробки змісту валеологічної освіти, спрямованої на формування у студентів знань, позитивних ставлень, ціннісних орієнтацій у галузі здорового способу життя; впровадження змістового і методичного забезпечення виховної позааудиторної діяльності, яке передбачає рефлексію студентами здобутих знань, їх трансформацію через емоційні переживання і практичні дії, забезпечення зворотного звязку; активізації самостійної усвідомленої роботи студентів із самовдосконалення з усіх аспектів здорового способу життя. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше визначено педагогічні умови формування у студентів вищих навчальних закладів культури здорового способу життя (розробка змісту валеологічної освіти, спрямованої на формування у студентів знань, позитивних ставлень, ціннісних орієнтацій у галузі здорового способу життя; впровадження змістового і методичного забезпечення виховної позааудиторної діяльності; активізація самостійної роботи студентів із самовдосконалення з усіх аспектів здорового способу життя); уточнено сутність поняття „культура здорового способу життя”, як інтегративного особистісного утворення, яке характеризується наявністю у студентів знань про норми і цінності різних аспектів здоровя, позитивного їх переживання як спонуки до виконання певних дій, вироблення умінь і навичок реалізовувати такі дії у власній життєдіяльності; структурні компоненти (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, практично-діяльнісний), критерії (знання, ставлення, мотиви, практичні вміння і навички), показники (знання про норми і цінності різних аспектів здорового способу життя, засоби їх дотримання; емоційно-позитивне ставлення до норм і цінностей здорового способу життя, мотивація на реалізацію всіх аспектів здорового способу життя; уміння і навички дотримання норм і цінностей здорового способу життя, активне їх використання з метою самовдосконалення) і рівні (високий, оптимальний, середній, низький) сформованості у студентів культури здорового способу життя. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів методики діагностування рівнів сформованості культури здорового способу життя студентів, авторських навчального і навчально-методичного посібників, спрямованих на формування культури здорового способу життя, та організаційно-методичного комплексу: програма спецкурсу „Культура здорового способу життя”, система виховної позааудиторної діяльності, удосконалені програми навчальних дисциплін з посиленим висвітленням та урізноманітненою тематикою проблем формування культури здорового способу життя (,,Вікова фізіологія і шкільна гігієна”, ,,Вікова фізіологія і валеологія”, ,,Валеологія”, ,,Валеологія та методика викладання”), які вивчаються студентами на всіх факультетах вищих навчальних закладів. Матеріали дослідження можуть бути використані педагогічними працівниками для формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів, вчителями основ здоровя, біології, безпеки життєдіяльності і фізичної культури, методистами оздоровчих та реабілітаційних центрів, організаторами шкіл сприяння здоровю, керівниками гуртків здоровя, створених на базі навчально-виховних комплексів загальноосвітніх шкіл України, а також стануть підґрунтям для створення навчально-методичних видань з формування культури здорового способу життя студентів.У першому розділі - „Теоретичні засади формування культури здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів” - проаналізовано ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми; уточнено сутність поняття „культура здорового способу життя”; вивчено стан сформованості у студентів культури здорового способу життя.

Основний зміст