Формування культури українського мовлення російськомовних першокласників - Автореферат

Формування культури українського мовлення російськомовних першокласниківВ умовах національного та соціально-культурного відтворення, становлення державності та демократизації суспільства, відродження інтелектуального та духовного потенціалу громадян України, розширення сфер функціонування української мови як державної особливої ваги набуває культура усного мовлення - найважливішого засобу спілкування, виховання і всебічного розвитку особистості. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, окреслюючи перспективи подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу, наголошує на тому, що “освіта сприяє формуванню високої мовної культури та мовної компетентності громадян, поваги до державної мови” [Освіта, № 60-61, с.4]. Однак дослідниками висвітлено питання вдосконалення мовної майстерності тих, хто вже одержав шкільну освіту (студентська молодь, вчителі), тоді як систематична робота щодо формування й удосконалення мовленнєвої культури, саме учнів загальноосвітньої школи, зокрема початкової, залишається актуальною і водночас недостатньо розробленою. Натомість пошук шляхів оптимізації мовного виховання, перш за все формування нормативного українського мовлення учнів, які приходять у перші класи шкіл з українською мовою навчання з російськомовних родин, ще не був предметом спеціального дослідження вчених. Гіпотеза дослідження - якщо під час оволодіння загальномовленнєвими вміннями та навичками впроваджувати науково обґрунтовану та методично доцільну педагогічну технологію формування культури українського мовлення, яка включає поетапність засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури, раціональне використання адекватних методів, прийомів і засобів мовленнєвого розвитку, відповідну організацію навчально-мовленнєвої діяльності шляхом мовного забезпечення і побудови системи вправ, то це підвищить ефективність оволодіння російськомовними першокласниками нормативним українським мовленням.У першій частині “Теоретичні засади проблеми формування культури українського мовлення першокласників” розкрито сутність поняття “культура мовлення та її основні комунікативні ознаки, визначено і проаналізовано психолінгвістичні, психологічні та лінгвістичні основи формування мовленнєвої культури. Вважаємо, що саме таке наповнення культури мовлення як збірного поняття є необхідним і достатнім, коли йдеться про дотримання першокласниками культури мовлення, про що доводять результати дослідно-експериментального навчання. У другому розділі “Аналіз практики сучасної початкової школи щодо формування мовленнєвої культури” на основі аналізу навчально-методичної літератури та педагогічного досвіду розглядаємо зміст навчальних програм, підручників щодо формування мовленнєвої культури згідно з комунікативно-діяльнісним підходом до розвитку українського мовлення; визначаємо провідні принципи і критерії формування основних комунікативних ознак нормативного українського мовлення російськомовних учнів першого класу. Для нашого дослідження, яке передбачає забезпечити зміст мовної освіти російськомовних першокласників українських шкіл стосовно формування культури мовлення, вважаємо провідними і критерії добору мовного матеріалу: системність, комунікативність, функціональність, ситуативність. У третьому розділі “Лінгводидактична експериментальна технологія формування культури українського мовлення російськомовних першокласників та її порівняльна ефективність” розкрито методичне забезпечення процесу оволодіння мовленнєвою культурою, цілеспрямоване поєднання педагогічних компонентів (умов) створеної технології - цілей, змісту, методів, форм організації навчально-мовленнєвої діяльності першокласників, подано результати дослідно-експериментального навчання, перевірено його ефективність.Процес формування культури українського мовлення стає ефективнішим, якщо опиратися на психологічні основи та психолінгвістичні особливості його опанування, лінгвістичні основи, які включають засвоєння дітьми орфоепічних, лексичних і граматичних норм сучасної української літературної мови. Розкрито зміст поняття “першооснови мовленнєвої культури” як комплексу, що складається з сукупності і системи основних комунікативних ознак і розуміється нами як здатність мовців правильно, точно, логічно висловлюватись, добираючи мовновиражальні одиниці відповідно до мети і обставин комунікації та загальноприйнятого мовленнєвого етикету. Експериментально доведено, що набуття вмінь досконалого мовлення виробляється ефективно, якщо забезпечується вчителем відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності, яка полягає, передусім, у створенні системи вправ для опанування мовленнєвої культури, спеціальному мовному забезпеченні цього процесу (мовленнєве середовище, позитивне емоційне стимулювання, пізнавальний інтерес, активізація мовленнєвої діяльності), зразковому мовленні педагога.

Основний зміст дисертації