Роль навчального закладу як засобу моральної регуляції інтегрованого суспільства. Становлення національної свідомості як визначального фактору у формуванні культурних цінностей. Застосування традиційних та інноваційних методів навчально-виховної роботи.
При низкой оригинальности работы "Формування культури особистості в умовах інформаційно-освітнього простору: культурологічний аспект", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО - ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТВона змикається з культурою в тій її якості, в якій вона представлена як національна культура, яка засвоюється особистістю методом спеціальної підготовки, виробляючи культурну самосвідомість в національній формі. Освіта і культура в сучасному інформаційному суспільстві стрімко віддаляються на фоні глибоких соціальних змін суть яких полягає у формуванні масового суспільства і масової культури, позбавлених національного забарвлення і національної чутливості, де емоційність переважає над розумом та інтелектуально усвідомленою поведінкою. У загальному руслі інформаційних процесів, які відбуваються у суспільстві, культура, як філософське поняття, спирається на власні цивілізаційні духовно-моральні цінності, збагачується за рахунок взаємовпливу світових культур і піддається трансформації під впливом панівної ідеології в суспільстві і ідеологічної агресії ззовні. Сучасний напрям культурологічних досліджень обумовлений цілісним вивченням широкого спектра людської діяльності, взаємодії людини з природою, соціумом, з духовними і фізичними надбаннями суспільства, які порушують проблему гуманізації, як самої людини, так і всіх сфер її діяльності, а її інтегративний характер, в якому виявляється взаємодія і взаємовплив різних типів знання, торкається проблем великої кількості сутнісних і функціональних характеристик культури, різного розуміння її специфічності, рухливості, відкритості до нових аспектів досліджуваного нею предмета. Інтегративний характер культурології, в якому виявляється взаємодія і взаємовплив різних типів знання (культурологія належить до соціогу-манітарних наук), а також проблема великої кількості сутнісних і функціональних характеристик культури, різного розуміння її специфічності свідчать про те, що культурології, як фундаментальній науці, властива певна методологічна рухливість і відкритість до нових аспектів досліджуваного нею предмета.Інтегративний характер культурології обумовлюється цілісним вивчення широкого спектра людської діяльності, взаємодії людини з природою, соціумом духовними і фізичними надбаннями суспільства, взаємодії різних типів знання. Сучасний інститут освіти розуміється не тільки як інформаційно-комунікативний ресурс,засіб трансляції і розповсюдження знань, але й як інструмент духовно-естетичного розвитку особистості, джерело національно-культурних традицій, провідних загальноєвропейських освітніх стандартів. Становлення соціальної відповідальності особистості є складним виховним процесом, який формує вольові якості й компетентності в поєднанні з розвиненими й чіткими світоглядними позиціями, глибокими знаннями щодо устрою суспільства з його політичною, економічною, соціальною, соціокультурною структурами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
