Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій - Автореферат

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологійРобота виконана в Дніпропетровському національному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, доцент ВОЛКОВА Наталія Павлівна, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри педагогіки і психології. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ПАСИНОК Валентина Григорівна, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться “11” червня 2008 року о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м.Актуальність дослідження зумовлена динамічністю соціально-економічних і духовних процесів, що відбуваються на тлі поширення в суспільстві систем і засобів пересування інформації, розвитку форм комунікації, зокрема Інтернет-комунікації. Саме він має вміло організовувати діалог із реальними й віртуальними партнерами, активно застосовуючи можливості компютерних мереж для організації плідного взаємообміну інформацією, глибоко усвідомлювати місце й роль Інтернет-комунікації в освітньому процесі як засобу координації педагогічної діяльності, обєднання фахівців, їх діалогу; використовувати інформаційно-комунікаційні технології як невідємну частину загальнолюдської культури. Перелічені чинники здебільшого визначають соціальне замовлення в рамках системи професійної педагогічної освіти, яке має чітко окреслену законодавчу базу: Національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Закон України “Про освіту” (1991), “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту”: Проект (2007), Закон України “Про національну програму інформатизації” (2002), Державну програму “Вчитель” (2002), - якими передбачено заходи, спрямовані на формування вчителя як носія ефективних форм взаємодії із субєктами педагогічного процесу, створення культурно-освітнього середовища, здатного забезпечити самореалізацію та саморозвиток майбутніх педагогів. Аналіз результатів теоретичних напрацювань учених щодо практичного досвіду підготовки студентів у вищих навчальних закладах до майбутньої професійної комунікативної діяльності дав змогу виявити ряд суперечностей: між світовими тенденціями глобалізації комунікації й обмеженим рівнем знань людини щодо її здійснення; між процесами інтеграції України до світового освітнього простору, стрімкого розширення комунікативних звязків і відсутністю концептуальних обґрунтувань щодо підготовки майбутніх учителів до здійснення Інтернет-комунікації; між нагальною потребою суспільства в учителі, здатному до професійного здійснення Інтернет-комунікації, і реальним рівнем підготовки до неї майбутніх фахівців; між сформованою новою комунікативною реалією - глобальною мережею Інтернет, для якої властива особлива мова й особливий вид комунікації - Інтернет-комунікація, та відсутністю науково обґрунтованих підходів до формування в майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації. Урахування актуальності зазначеної проблеми, її недостатня теоретична розробленість і нагальна потреба практичного впровадження зумовили вибір теми дослідження: “Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій”.У першому розділі - “Теоретичні засади формування в майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації” - викладено результати аналізу та узагальнення відповідних філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних досліджень, які свідчать про усталеність поглядів на Інтернет-комунікацію як основу життєдіяльності людини. Виявлено особливості Інтернет-комунікації (інтерактивність, емоційність, гнучкість, швидкість, формування нових форм комунікації, поєднання комунікації й автокомунікації, схильність користувачів Інтернету до дискусій, обговорень, традиція псевдонімів); її можливості (відсутність меж та психологічного ризику, конструювання власної ідентичності, зміна способів самопрезентації, зниження чутливості емоційного впливу, сприяння особистісному розвитку, комунікативній відкритості й толерантності); професійний характер, необхідність дотримання норм мережного етикету (нетікету). Вивчено комунікативні можливості навчального процесу в електронному середовищі щодо формування в майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації, що втілюються в інформаційно-комунікаційних технологіях навчання, особливостях навчання в електронному середовищі, взаємодії в системах “викладач - студент”, “студент - студент”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ